Чому в Ізраїлі не слухають Вагнера. Або про те, що усі «Євробачення» минають, а Україна і ми в ній залишаємося

Не бачу трагедії у тому, що Україна не братиме участі у цьогорічному «Євробаченні», написала Анжеліка Рудницька на своїй сторінці у Facebook.

Звісно, в умовах війни Україна повинна використовувати будь-яку можливість нагадати світові

про виснажливу війну;

про десятки тисяч загиблих;

про молодих вдів;

про дітей-сиріт, у яких війна забрала батьків;

про вимушених переселенців, які не можуть повернутися у свої домівки і до могил своїх предків, бо нашу землю окупувала роісія;

про викрадені культурні цінності і артефакти;

про полонених, яких незаконно утримують у в’язниці;

про розірвані війною долі, родини, душі, серця;

про рани, які кровоточать;

про боротьбу українців проти роійськоі навали, яка століттями намагається знищити нашу культуру, мову, державу, наш народ.

Україні важко і боляче. Нам дуже треба говорити це на повний голос.

Але «голубіміра» не здатні осягнути трагедію країни, яка їм дала життя, вони не можуть знайти у собі ні співчуття, ні любові, ні сили протистояти чужій ідеології.

Навіщо Україні такі представники на міжнародних форумах?..

Так. Є проблеми з правилами, чесністю суддів, зрежисованими скандалами, які виходять з-під контролю.

Можете не нагадувати мені про це — я знаю цю кухню.

Можете не посилатися на те, що немає закону, який регулює гастрольну діяльність.

Але яким законом ви б хотіли відрегулювати совість, співчуття, любов до матері, до родини, до свого народу, до рідної землі, до країни, частиною якої ти є?

І перед тим, як переконувати мене, що музика поза політикою, — поцікавтеся, чому в Ізраїлі не слухають Вагнера.

І маєте хоч краплю гідності і краплю любові. З цієї краплі може народитися океан, який змінить нас.

Бо усі «Євробачення» минають, а Україна і ми в ній залишаємося.

Share