Кандидате, скажи, чий Крим? Названо імена кандидатів у президенти України, які не згадують про окупований Крим

Названо імена кандидатів у президенти, які забули про окупований Крим

Активісти пообіцяли вручити цим кандидатам так звану «чорну мітку», аби виборці могли зробити правильний вибір під час голосування на виборах президента України

У риториці більшості кандидатів у президента питання деокупації Криму фігурує побіжно. Це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

Про це розповіли голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв та директор Центру зовнішньополітичних досліджень Сергій Пархоменко під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

Активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #Liberatecrimea представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?».

«За цей агітаційний період ми не знайшли заяв за зазначеними нами запитаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова», — говорить Барієв.

Сергій Пархоменко зазначає, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко.

Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний.

З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос та Андрій Новак.

«Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу так чи інакше висвітлили 4 кандидати – Віктор Кривенко, Андрій Садовий (вибув – Главком), Роман Безсмертний, Дмитро Добродомов, а про захист прав людини на анексованому півострові загалом говорив Петро Порошенко», — додає Пархоменко.

Ескендер Барієв додав, що проти кримськотатарської автономії відкрито виступив Віталій Купрій, але при цьому він пропонує квоту 50% у кримській обласній раді.

Активіст зазначає, що у цій заяві відсутні механізми забезпечення квоти 50% і розуміння категорії «корінні народи».

На прес-конференції активісти нагадали, що 14 кандидатам в президенти України, в програмах яких не було згадок про Крим, було направлено листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму.

На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов, Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (вибув – Главком). Ще троє висловили свою позицію у ЗМІ.

Позиція таких кандидатів як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим та викликає нові питання у активістів руху і виборців.

«З ким має укладати договори Україна з подачі води, світла та продукції?» – задається запитанням Ескендер Барієв та додає, що укладення договору з представниками окупаційної влади або фірмами, зареєстрованими на окупованій території, є визнанням незаконної анексії.

«Відповідно 9 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Євгеній Мураєв, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар– були занесені до «чорного списку».

Міжнародний рух #Liberatecrimea не рекомендує виборцям – громадянам України їх підтримувати», – зазначив Сергій Пархоменко.

Активісти пообіцяли вручити цим кандидатам так звану «чорну мітку», аби виборці могли зробити правильний вибір під час голосування на виборах президента України.

Нагадаємо, кампанія «Кандидате, скажи: чий Крим?» була презентована 27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України.

Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер. У деяких – про Крим взагалі нічого не сказано.

#Liberatecrimea – це міжнародний громадянський рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом.

Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Share