Масляна: що треба знати про «Колодія», «ласунку» і «тещині вечори». Починаєм святкувати з понеділка!

Масляна 2019 в Україні: дата, традиції і що не можна робити в свято

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни.

В останній тиждень перед Великим постом було прийнято пекти млинці та готувати вареники із сиром та сметаною. Вважалось що млинці або вареники впродовж цього тижня мають бути кожного дня.

В Україні ж у давнину більш традиційно відзначали Колодія.

Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Також у цей тиждень старші жінки жартома «карали» тих молодих парубків, які впродовж року не знайшли собі пари і не одружилися.

Адже тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі.

Неодруженим парубкам в масляний тиждень чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками.

Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Вцілому увесь тиждень Масниць був багатим на жарти, веселі витівки та народні гуляння.

Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. Про те, коли Масляна у 2019 році, які є традиції святкування і що не можна робити в це свято – пише.Канал 24.

Святкування Масляної безпосередньо прив’язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна.

У 2019 році Масляна починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно.

Як святкувати Масляну: традиції

Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна – четвер, п’ятниця, субота та неділя.

У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення.

В давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні – більшість із них вже забулися.

Понеділок, 4 березня – перший день Масляної – «зустріч». У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок, 5 березня – «загравання». У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.

Середа, 6 березня – «ласунка». Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер, 7 березня – «розгуляй». З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, танцюють, співають пісні.

П’ятниця, 8 березня – «тещині вечори». Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота, 9 березня – «посиденьки зовиці». У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.

Неділя, 10 березня – «Прощена неділя». Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки.

Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

З 11 березня гуляння припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 28 квітня – Великодня.

Share