Неймовірна історія про снайперський приціл: чому на передовій і досі згадують Миколу з Коломиї

Цей пост Сергія Притули і досі широко обговорюється спільнотою. А фото, яке ви бачите, як вишенька на торті, що увінчала неймовірну історію.

«Ця історія вже зробила рейвах на сторінці фонду «Повернись живим», але, позаяк, я є першоджерелом, то маю бажання написати трошки про ту оказію. Зайду здалеку.

Пише мені якось в особисті повідомлення один хлопачка, мовляв, так і так, хочу дати грошей на Армію.

Відписую щось типу «чувак – ти красава, кинь на картку». Він пише, що сума велика, стрьомно через банк, треба особистої зустрічі.

А я на той момент мав вже неодноразово практику, коли люди мене кликали на особисту зустріч, я гнав кудись, витрачав на туди/сюди годину часу, ще пів-години на каву з тим хто запрошував, обов*язкове селфі і отримував 1000 гривень.

Ні, я не «зажерся» і 1000 гривень – це великі гроші. Просто цю суму можна було б спокійно кинути на рахунок, все одно тих 0,5% за переказ мені ПриватБанк повертає в кінці місяця. Просто з моїми графіками, коли за останній місяць я вклав дочку спати аж 2 рази, тих півтори години… вони для мене золоті.

Ну та й пишу, що «чувак, часу катма, світ тісний, куля кругла, буде нагода — перетнемось». Ну і все.

Пройшло трохи часу. Валимо з вар’ятами у фінальну частину туру з 3 по 14 червня по райцентрах. Від Коломиї, Жовкви і Радехова до Новоград-Волинського, Миргорода і Конотопа.

Бац! І знову в «лічку» повідомлення: «Будете в Коломиї, знайдіть 5хв, хочу дати грошей на Армію». Ну ок. Підійди за годину до концерту на службовий вхід.

Коломия. День виступу. У нас 2 концерти в один день. Голова забита клопотами. Мию голову в перукарні. Дзвонить адміністратор: «Тут тебе хлопчина чекає». Аааааааааа, чорт! Забув геть зовсім. Лечу на майданчик.

Прийшов. Стоїть хлопачка. З вигляду – хіпстер.. Перекинулись двома словами. Каже: «я вам грошей дам, але я б хотів, щоб половина вам, а половина фонду «Повернись живим»».

Я кажу, мовляв, хороший ти хлопачка, розбираєшся в темі. Бо для мене особисто «Повернись Живим» — це фонд-волонтер №1 для Армії.

Давай, кажу, гроші, забабахаєм селфі і зразу відправлю фотку Віталіку Дейнезі.

Добре, каже чувак, і виймає з сумки 40 000$! СОРОК ТИСЯЧ ДОЛАРІВ!!!!

Один хлопець витягнув з сумки квартиру і віддав на армію!!!!!!!

Курча мать, я ледь не заплакав!!! Останній раз подібну суму мені давали десь в часи Дебальцево. Навіть під час Авдіївки, коли люди дали дуже багато грошей, ніхто не робив такого величезного одноразового внеску. І зразу стало соромно за свою поведінку.

— Аміго! Це дуже великі гроші. І я і Дейнега захочемо про тебе написати. Як тобі подякувати? Як тебе представити?

— Та не треба мене там дуже «світити», просто Микола з Коломиї.

Так от, дорогий Микола з Коломиї! Ти є криця! Твої гроші вже пішли в рух. Ти це бачиш на фото.

Снайперський приціл Bushnell за 1900$ придбаний за кошти «вар’ятів». Снайперський приціл Steiner (2100$) – за твої.

Обидва віддав щойно волонтеру Альоні Шевцовій, яка імідетлі відвезе їх снайперам з 14-ї бригади! 20 000$, які ти передав на «Повернись живим» витрачені на придбання 8-ми тепловізорів Пульсар.

Те що в мене залишилось на руках буде використовуватись, як підстраховка.

Грубо кажучи, людоньки, давайте не будемо думати, що Микола дав купу грошей і ми ними зараз купимо стільки всього для бійців, що завтра дійдемо до Ростова. Ми і далі продовжуємо збирати на оптику, БПЛА і снайперські комплекси. Просто Миколиними будемо «домазувати» нестачу. Так буде правильно.

Зараз по запитах треба коштів на +/- 500 000грн. Є 100 000.

Рахунки активні!

Працюємо

Share