Путін вже дав добро на розробку нової ядерної зброї… Росія та США розірвали ракетний договір: наслідки для світу і для України

Росія та США розірвали ракетний договір. П’ять причин, чому це важливо.

З 2 лютого США почали процес виходу з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності з Росією.

1 лютого про це повідомив держсекретар США Майк Помпео, пише Новое время.

І хоча офіційний процес виходу США з угоди займе шість місяців, а американський президент Дональд Трамп запропонував Москві укласти нову угоду, перспективи її підписання вкрай сумнівні.

Вже 2 лютого Кремль озвучив заходи у відповідь: президент РФ Володимир Путін заявив про припинення участі Росії в договорі, дав добро на розробку нової зброї, а також заборонив своїй адміністрації ініціювати подальші переговори про роззброєння.

НВ розповідає про те, чому фактичне розірвання договору, підписаного ще за часів існування СРСР, стало найважливішою темою міжнародного порядку денного та має довгострокові наслідки для всього світу.

1. Договір про ліквідацію РСДМ 30 років був частиною глобальної системи ядерного стримування.

У грудні 1987 року Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності підписали у Вашингтоні генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган.

Документ набув чинності через півроку і відтоді залишався однією з опор світової системи обмежень ядерного озброєння — вперше обидві країни погодилися знищити ядерну зброю, а не тільки обмежити її.

До кінця 1980-х СРСР досяг свого максимуму за кількістю ядерних боєзарядів — 30 тис. одиниць сумарною потужністю 35 тис. мегатонн, тоді як США на той момент мали 22,2 тис. боєзарядів (потужністю 20 тис. мегатонн), пише в своєму аналітичному матеріалі для Московського центру Карнегі Олексій Арбатов, керівник центру міжнародної безпеки НДІ світової економіки і міжнародних відносин (РФ).

«Разом дві наддержави, на які припадало приблизно 98% глобального ядерного арсеналу, накопичили руйнівну силу, еквівалентну 3,6 млн «хіросімських» бомб», — нагадує Арбатов.

СРСР і США домовилися, що обидві держави протягом трьох років знищать всі пускові установки та ракети наземного базування з радіусом дії від 500 до 5,5 тис. км (т.зв. ракети середньої і меншої дальності).

Що ще важливіше, сторони взяли на себе зобов’язання не виробляти, не випробовувати та не розміщувати подібне озброєння в майбутньому.

Договір був виконаний до червня 1991 року: СРСР знищив 1846 ракетних комплексів; США — 846 комплексів. За знищенням ракет кожної з країн стежили інспектори протилежного боку.

2. Ракети середньої та меншої дальності вважаються найбільш небезпечними.

На той час, коли Рейган і Горбачов домовилися накласти заборону на цей вид озброєнь, саме ракети середньої і меншої дальності «стали вважатися спусковим гачком ядерної війни через короткий час їхнього польоту — до 10 хвилин», пише The New York Times у своєму матеріалі про важливість нинішньої кризи навколо договору про РСМД між Росією і США.

Йдеться про те, що на піку Холодної війни обидві держави розглядали можливість перемоги в потенційному ядерному протистоянні саме за рахунок таких ракет — завдяки перевазі у т.зв. «підльотному часі» (час від старту до враження цілі).

У той час як у сил ППО були шанси вчасно відреагувати на міжконтинентальні ядерні ракети (у випадку запуску з наземних комплексів час їхнього польоту між США і РФ становить близько півгодини), ракети середньої і малої дальності можуть уразити ціль всього за кілька хвилин, що практично не залишає шансів для відповідної реакції.

«Небезпека таких ракет у тому, що за лічені хвилини вони можуть перетворити Європу на порожню пустелю. Тому міністр оборони Німеччини Урсула фон Ляйен назвала договір про РСМД ключовим елементом європейської безпеки», — нагадує DW .

3. Росія використовує кризу як привід для подальшої мілітаризації

Головним приводом вийти з договору для адміністрації США стала розробка і випуск Росією крилатих ракет 9М729, оснащених ядерними боєголовками (SSC-8 згідно з класифікацією НАТО).

Російська сторона стверджує, що їхній радіус не перевищує 480 км (що не суперечить умовам договору), проте військові експерти США і НАТО вважають, що вони здатні вражати цілі далеко за межами 500-км зони — а отже, заборонені договором.

Як нагадує NYT, США звинуватили Росію в порушенні угоди ще в 2014 році, незабаром після того як РФ анексувала Крим та почала вторгнення на сході України.

«Президент Барак Обама особисто поінформував президента Росії Володимира Путіна, написавши йому про те, що, на думку США, росіяни порушують договір [про ліквідацію РСМД], проте він хотів би вирішити питання шляхом діалогу і зберегти угоду», — пише New York Times.

Однак офіційна Москва багаторазово відхрещувалась від будь-яких фактів порушення договору, і адміністрація Трампа зважилася на радикальні дії: 4 грудня 2018 року США висунули Росії ультиматум: позбутися від крилатих ракет 9М729 або модифікувати їх так, щоб вони не перевищували допустиму дальність, інакше США вийдуть з договору.

Вашингтон дав Москві 60 днів на виконання своїх зобов’язань, однак РФ відмовилася втілювати в життя ці вимоги.

Більш того, у відповідь на декларацію Вашингтона про вихід з договору Путін також заявив про припинення участі Росії в угоді та доручив зупинити переговори з даного питання.

Крім того, Путін також публічно схвалив створення наземної гіперзвукової ракети середньої дальності. «Згоден з пропозиціями міністерства оборони про початок робіт з «приземлення» Калібру [крилаті ракети з бойовим радіусом близько 2 тис. км] та відкриття нового напряму — створення гіперзвукової ракети наземного базування середньої дальності», — заявив російський президент 2 лютого на зустрічі з міністрами оборони і закордонних справ Сергієм Шойгу і Сергієм Лавровим.

«Вихід президента Трампа з угоди, укладеної Рейганом, є подарунком президенту Росії Володимиру Путіну, — пише The WashingtonPost. — Це не вирішує проблему, а лише погіршує її. Відтепер не буде існувати жодних обмежень для можливостей Путіна розгорнути сотні ракетних установок, якщо він забажає».

4. Розірвання договору повертає до світового порядку денного гонку озброєнь

Розірвання договору, який поклав початок глобальному процесу скорочення ядерних озброєнь, може означати старт нового етапу мілітаризації, побоюються багато світових лідерів, ЗМІ та профільних експертів.

«Тенденція до скорочення співпраці в галузі роззброєння повинна бути зупинена, необхідно знайти нові шляхи [компромісу]», — написала в своєму Twitter Марго Уоллстром, міністр закордонних справ Швеції, реагуючи на вихід США і РФ з історичного договору.

«Чого ми безумовно не хочемо бачити, — так це того, як наш континент знову стає полем битви або місцем протистояння інших наддержав, — заявила Федеріка Могеріні, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. — Все це відноситься до давно минулої історії».

Її колега з Німеччини Хайко Маас, міністр закордонних справ країни, раніше також закликав не допустити мілітаризації Європи.

«Навіть якщо ми не зможемо врятувати Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, це не означає, що ми повинні допустити нову гонку озброєнь.

Безпека Європи не зросте, якщо в нас буде розміщено ще більше ядерних боєголовок», — заявляв Маас.

Share