24 вересня 1941 року почали вибухати будівлі на Хрещатику, заміновані НКВС перед відходом із міста… Як київський вчений-«зрадник» врятував для нащадків унікальний Оперний театр, Природничий і Педагогічний музеї

79 років тому радянські диверсанти знищили центр Києва.

Про це нагадав на своїй сторінці у Facebook український письменник Олесь Ільченко.

«Будівлі на Хрещатику, заміновані НКВС перед відходом із міста, почали вибухати 24 вересня 1941 року.

Водогони було пошкоджено й пожежі не могли локалізувати.

В центрі міста було зруйновано більше трьохсот споруд. Тисячі й тисячі киян загинули й залишилися без даху над головою.

Серед знищених споруд – 5 готелів, 2 універмаги, 5 кінотеатрів, консерваторія, центральний поштамт, будівля міськради (Дума), будинки архітектора та вчених, а також найвищий будинок довоєнного Києва – 12-поверховий хмарочос Гінзбурга.

Член-кор НАН України Валерій Корнєєв згадав Сергія Парамонова, який повідомив німцям, що Оперний театр, будинок Академії (нині Природничий музей) і Педагогічний музей заміновані, і тим врятував їх.

Доля була до нього милостивою, другу половину життя він прожив в Австралїї, але додому вже ніколи не повернувся.

А що ми знаємо про українського ентомолога та палеонтолога Сергія Парамонова? Ким він був? І чи згадують його вдячні кияни?

Народився в Харкові в родині лісничого Якова Юхимовича Парамонова. Батьки походили родом із села Яськи на Одещині, де і проживала до своєї смерті його мати Ольга Іванівна Парамонова (дівоче прізвище Буравчук).

У 1912 закінчив гімназію у місті Аккермані, a в 1917 році природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету.

Спеціалізувався в галузі орнітології. У студентські роки був учасником українського руху, за участь у Шевченківських читаннях двічі у 1914 та 1915 роках був ув’язнений на місячні терміни.

З 1924 до 1943 р. працював науковим співробітником Зоологічного музею Академії наук в Києві, у тому числі протягом 1938—1943 року його керівником.

Науковий ступінь доктора біологічних наук отримав 1940 р. Звання професора присуджено 1941 р.

Під час німецької окупації (1941—1943) залишився в Києві, працював в Зоологічному музеї. Завдяки С. Я. Парамонову було врятовано заміновані при відступі радянських військ будівлі Національної опери та Академії наук.

Під час наступу радянських військ у вересні 1943 року найцінніші ентомологічні колекції музею (включно з колекцією Парамонова) було відправлено як трофей, і С. Я. Парамонов як зберігач колекції виїхав разом з деякими іншими зоологами (Миколою Шарлеманем, Левом Шелюжком, Борисом Балінським, Миколою Образцовим) до Німеччини (власне, до окупованої німцями Польщі).

Перебуваючи практично під арештом, були змушені супроводжувати і зберігати колекції. Скаржилися владним структурам, якщо зникали експонати. Завдяки їх старанням наукові скарби були врятовані і згодом повернулися до Києва.

Самих же вчених, що працювали з Парамоновим і повернулися, кинули в концтабори. У 1945 р їх звільнила британська армія, в подальшому їм довелося жити в Парижі і Лондоні.

До 1945 року Парамонов був директором музею (ймовірно, природничого) в Позені та Гановері. З 1945 по 1946 р. жив у Парижі.

У цей період він намагався емігрувати далі в США, але за сприяння відомого британського ентомолога російського походження, Бориса Петровича Уварова, отримав дозвіл на імміграцію до Австралії, і обрав для подальшого проживання саме цю країну, оскільки її ентомофауна була на той час незрівнянно менш вивченою.

З 1947 р Сергій Якович став професором австралійського Інституту промислових і наукових досліджень і університету міста Канберра.

Дослідники його архіву підкреслюють, щодеякі роботи, невідомі широкому загалу, до нині мають велике загальнонаукове значення.

Сумуючи за Батьківщиною, С. Парамонов зайнявся вивченням її історії.

З 1955 по 1966 роки під літературним псевдонімом Сергій Лісовий він видав ряд досліджень, присвячених давній історії слов’ян, зокрема «Велесовій книзі». Але це вже зовсім інша історія.

Помер 22 вересня 1967р., похований у Канберрі. На пам’ятнику прізвище написане в українській транскрипції Парамонів.

Share