«Червоний — то любов, а чорний — то журба»… Журба! Герой України Дмитро Павличко — НІХТО для нинішньої влади: Мінкульт проїгнорував 90-річчя поета

Мінкульт проігнорував 90-річчя Павличка – голова НСПУ

Про це повідомив у Facebook голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.

«Нам дуже прикро за те, що очільники Міністерства культури, молоді і спорту не розуміють чи не хочуть розуміти вагу і значення Дмитра Павличка як одного з світочів українського національного відродження в новітній історії української держави”, – зазначив він.

Анонсована зустріч письменника, класика української літератури Дмитра Павличка з шанувальниками до дня його 90-річчя в Національній опері України не відбудеться.

“Шановний Дмитре Васильовичу! Просимо вибачення за те, що Ваша зустріч з Вашими численними шанувальниками в рамках проведення літературно-мистецького вечора «Два кольори» в Національній опері не відбудеться.

Принаймні, так можна казати, судячи з інформації, якою володіємо на сьогодні, а також виходячи з повного ігнорування наших запитів з боку міністерства, яке має опікуватися питаннями культури”, – написав Сидоржевський.

Голова НСПУ наголошує, що провини Національної спілки письменників у скасуванні урочистостей немає.

Проведення урочистого концерту до 90-річного ювілею ДМИТРА ПАВЛИЧКА анонсувалося на 4 грудня о 19:00 в Національній опері України.

Афіші сповіщали:

«Літературно-мистецький проект «Два кольори» до 90-річчя від дня народження Героя України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка — ДМИТРА ПАВЛИЧКА  організований спільно Міністерством культури України, Національною спілкою письменників України, Державним підприємством «Державна театрально-видовищна агенція».

Участь беруть:

Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка АНАТОЛІЙ ПАЛАМАРЕНКО

Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка СЕРГІЙ МАГЕРА

Заслужені артисти України СВІТЛАНА ГОДЛЕВСЬКА, НАТАЛІЯ НИКОЛАЇШИН, ОЛЕКСІЙ ПАЛАМАРЕНКО, ПАВЛО та ПЕТРО ПРИЙМАКИ, лауреат міжнародних конкурсів ОЛЕКСАНДР БОЙКО

Національний оркестр народних інструментів України, художній керівник – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка ВІКТОР ГУЦАЛ

Український народний хор імені С. ПАВЛЮЧЕНКА, головний хормейстер – професор ОЛЕНА СКОПЦОВА

Головний режисер проекту – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка АНАТОЛІЙ СОЛОВ’ЯНЕНКО»

А я хочу запитати новітніх чиновників від культури: скільки у вас Павличків? Про це розмірковує на сайті Національної спілки письменників України Наталія Дзюбенко-Мейс —  вдова дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

«Хтось хмикне, що не любить його поезії, набрид ще у школі. Не вірю. Поетичних текстів у Дмитра Павличка стільки, що цей огром практично неможливо засвоїти одній людині.

Розмаїтий тематичний спектр, блискуче володіння різними поетичними формами, стилями, віртуозне володіння словом у поєднанні з неймовірною енергією строфи – такого Павличка неможливо не любити. Не захоплюватися.

І хоч мені важко уявити людину, яку не схвилювали його «Коли помер кривавий Торквемадо», або «Таємниця твого обличчя», або «Покаянні псалми», сонети, все ж спробую примиритися з тим що комусь все це поетичне роздолля не до душі.

Та ніколи не погоджуся з тим, що у вас Павличка зовсім нема. Бо ж через його переклади український читач познайомився з Шарлем Бодлером, Павола Гвездослава, Луїсом де Камоенсом та багатьма іншими іменами світової літератури.

Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, Йогана Вольфганга Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа, Ярослава Івашкевича, П’єра Ронсара, Жозе-Марія де Ередіа, Вітезслава Незвала, Христо Ботева та багатьох інших.

Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з’явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах.

А захоплення Павличка сонетною формою вилилось у створення антології «Світовий сонет» (1983), яку свого часу готував, але не встиг реалізувати Микола Зеров. У цій антології українською мовою були опубліковані великі добірки сонетів Данте, Мікеланджело, Шекспіра, Шарля Бодлера, Павола Гвездослава Орсага, Янки Купали.

Беручи до рук книги багатьох зарубіжних письменників чи усвідомлюєте, що вперше вони були опубліковані у журналі «Всесвіт», головним редактором якого він працював?

Він іноді помилявся, ішов на поступки політичному тиску, кон’юнктурі. Він людина свого часу. Людина-епоха. Але до кінця був відданий єдиному божеству – українському Слову, якому служив з фантастичною працелюбністю, створивши свій неповторний літературний космос.

Від пісень, серед яких геніальні «Два кольори», сценаріїв до художніх фільмів «Сон», «Захар Беркут», лібрето до опер і музичних фільмів, історичних поем до складних літературознавчих творів.

Але припустімо, що ви за своє життя не взяли до рук жодної книжки. Та все ж є одна, яку можливо ви і не читали, але вона важлива для кожного. Особливо — для людей при владі. Це Українська Конституція, творенню якої віддав чимало сил та енергії народний депутат Дмитро Павличко.

Я не буду писати про заслуги Дмитра Павличка, усі його регалії. Герой України, Надзвичайний і повноважний Посол у Словаччині, Польщі, один із організаторів Народного Руху України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, народний депутат України, почесний професор НаУКМА, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Якими такими критеріями, мотивами послугувалися очільники Міністерства культури, молоді та спорту, відмовляючись від проведення урочистого вечора в Національній опері?

Які причини стали на заваді вшануванню нашого геніального письменника і громадського діяча? Нерозуміння, ким для нас усіх є Павличко, чи елементарне дикунство?

У соцмережах безліч гнівних коментарів. Це лише один з них:

«… Влада вже принизила наш хор Вірьовки, знайшовши там манкуртів, тепер непоціновують,знецінюють нашу українську класику. Чи може бути більша прірва для вільних людей?»

Share