Чи втратимо ми Латвію як друга України? Російський реванш у Прибалтиці реально можливий

Перед загрозою російського реваншу: чому вибори в Латвії можуть стати особливими.

Нинішню Латвію можна сміливо записати до кола адвокатів України. Проте існує ризик, що вже незабаром її підтримка суттєво послабиться.

Причина цього – чергові парламентські вибори у балтійській країні. Вибори, результатом яких може стати прихід до влади проросійських сил.

Наскільки вагомими є ці ризики? Щоб дати відповідь на це запитання, ЄвроПравда вирушила до Латвії.

Опитування показують, що 5-відсотковий бар’єр наразі впевнено долають три політсили.

Найбільшу підтримку (майже 15%) має партія «Saskana» («Злагода», російською «Согласие») ризького мера Ніла Ушакова, орієнтована переважно на російського виборця. На другому місці (9,8%) – партія чинного прем’єра Союз «зелених» та селян.

А третю за величиною фракцію може отримати партія-новачок KPV LV. Ця абревіатура означає «Кому належить держава» – наразі цю популістську партію готові підтримати 9,3% виборців.

Решта партій – у зоні ризику або має замало шансів на проходження до Сейму. І така ситуація створює можливість того, що нова коаліція не зможе бути сформована без проросійської «Злагоди».

І тоді це стане прецедентом, адже досі у латвійській історії сили, що орієнтувалися на російськомовну меншину, яка складає близько третини населення країни, завжди залишались в опозиції.

Чи готові політичні сили до коаліції з росіянами? Наразі це питання виглядає ключовим.

«Найгірший сценарій – коли всі маленькі партії пролетять повз Сейм, а до нього потраплять 3-4 партії, серед яких – російська та популісти.

Такий сценарій не залишить гарного виходу, й вірогідність входження росіян до коаліції стає досить вагомою», – розповідає виконавчий директор Centre for European Policy Studies Андіс Кудорс.

Наразі такий сценарій політолог оцінює на рівні близько 35%.

Ще більш категоричним у розмові з ЄвроПравдою був депутат від правлячого Союзу «зелених» та селян Айнарс Межуліс:

«Нас часто запитують, чи підемо ми на коаліцію зі «Злагодою», якщо вони запропонують нейтральну кандидатуру прем’єра. Ніколи! Адже ми знаємо, чим це може закінчитися – за пару місяців ми можемо прокинутися у зовсім іншій країні».

Оцінюючи шанси «Злагоди» вперше увійти до коаліції, і політологи, й політики відзначають цікаві зміни у її передвиборчій стратегії.

Перш за все, починаючи з 2014 року партія суттєво скорегувала свою риторику щодо відносин з Росією. Партія не визнала анексію Криму і навіть – хоча і пояснила цей крок формальними вимогами Європарламенту – розірвала угоду про співпрацю з «Єдиною Росією».

Одна з ключових технологій – у самій «Злагоді» намагаються ідентифікувати себе не як російську силу, а як партію росіян та латишів.

Для цього до політичних списків цієї партії (у Латвії по кожному з п’яти регіонів країни партії створюють окремий список) включені відомі латиші, включаючи колишніх урядовців, у тому числі – на перших номерах усіх списків.

Привертає увагу те, що зовнішньополітичних ініціатив у програмах кандидатів «Злагоди» немає – навіть у кандидатки, яка є одним з організаторів маршу «Безсмертного полку».

Натомість в усіх програмах критикують латвійську освітню реформу та містяться обіцянки повернути викладання у школах російською.

А отже, питання, яким у «Злагоді» бачать зовнішній курс Латвії, залишилося відкритим. За відповіддю ми звернулися до кандидата у прем’єри від цієї політичної сили Вячеслава Домбовського.

Втім — безуспішно. Дізнавшись, що він розмовляє з українським журналістом, перший номер столичного виборчого списку заявив, що не буде давати коментарів. «Розмови на міжнародні теми займають занадто багато часу. Тому вам краще звернутися до нашої прес-служби», – заявив він.

Попри обережність у висловлюваннях, ані експерти, ані політики не мають сумнівів, що у випадку входження «Злагоди» до коаліції курс Латвії суттєво скорегується.

«Звичайно, це не означатиме, що вже завтра у нас з’являться «зелені чоловічки». Втім, можна очікувати, що зовнішня політика Латвії стане не такою проєвропейською. Як і інші східноєвропейські популісти, ми будемо говорити про ЄС не як про спільний проект, а як про сукупність країн, чиї особливості мають бути враховані.

І звичайно — підуть розмови про необхідність збереження взаємовигідних відносин із РФ», — прогнозує політолог Алекс Грігорьєвс.

«Політична криза робить можливим те, що ще донедавна видавалось утопією. Згадайте Чехію: хто ще рік тому міг би всерйоз говорити, що комуністи прийдуть до влади?

А тепер, після довгої кризи, там сформований уряд за участю Компартії.

Так само ще донедавна абсурдом виглядав прогноз про російський реванш. А тепер ризик, що у Латвії зможе відбутися щось подібне — дуже високий», — резюмує депутат Айнарс Межуліс.

 

Share

One Comment

  1. Earl Ghianni

    I just want to tell you that I’m beginner to weblog and really loved this web page. Probably I’m want to bookmark your blog . You certainly come with incredible stories. Thanks a lot for sharing with us your web-site.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.