Чому у владних кабінетах знову масово заговорили про зміну мовного закону: 4 мотиви страху перед українською мовою і 1 — щоб все-таки вивчити російську

Зе-команда захищає своє «середовище сватів» від української мови.

Про 4 мотиви перегляду мовного законодавства розмірковує політолог Віктор Бобиренко в GAZETA.ua.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про необхідність перегляду мовного законодавства.

Чому не тільки відверті вороги України, типу Бужанського чи Рабіновича, проти всього українського, а і такі, які рядяться в українських патріотів, типу Разумкова чи Гордона. Ну і сам Найвеличніший Зе!, звичайно.

Які у них мотиви?

1. Скоро вибори і потрібна підтримка люмпену (умовно) з Барабашова та 7-го кілометру. Бо там люди із завищеною самооцінкою та невеликими лінгвістичними здібностями.

Вони агресивно не хочуть змінюватися. Їм потрібна класика: «Хліба і видовищ». А до видовищ вони звикли специфічних.

І цей електорат треба прихилити до серця, бо конкуренти з ОПЗЖ — пообіцяють зробити «все по-русски».

2. Тому, щоб говорили про мову, віру. А перестали говорити про шалену корупцію друзів Зеленського в Укравтодорі, в проєктах «Великого будівництва», про продаж посад братанами оточення президента. Про переділ ринків перевезення і перестрілки у центрах міст. Про кошмар у поліції. Нам просто вкидають тему, яка глушитиме усі інші.

Нам вкидають тему, яка глушитиме усі інші

3. Тому, що усі ці хлопці у побуті спілкуються «по-русски». Вони захищають своє середовище, яке умовно можна назвати «середовищем сватів».

4. Але є ще одне, підсвідоме. Ці хлопчики не тільки говорили, але і творили «по-русски». І якщо наступне покоління українців стане україномовним — то усі архіви «геніальних» (на їхню думку) «Розсміши коміка», «Кварталів», а також «Бульварів Гордона», записаних розмов з Поклонською — забудуться.

Якщо «русский» забудуть — це ж який пласт «культури» на думку «класиків» загине?

Вони прикриваються тим, що треба знати мову Пушкіна і Толстого. А насправді — вони бачать себе, рідних, «в вєках».

Я можу читати напам’ять російських поетів годинами: від Алєксандра Пушкіна до Нікалая Рубцова. Але я можу читати на пам’ять і Шевченка з Костенко.

Вважаю, що добре, якщо дитина знатиме кілька іноземних мов.

Але у першу чергу, хай знає рідну мову, мову державну. Щоб я міг її чути не лише в університетських аудиторіях, а і в ТРЦ, і маршрутках.

А допоки городони і разумкови тягнуть сюди «русский язык» як альтернативу українській мові — з цим треба боротися.

А «русский»? Що ж, «я русский бы выучил только за то, что нужно допрашивать пленных».

Share