Не бачу трагедії у тому, що Україна не братиме участі у цьогорічному «Євробаченні», написала Анжеліка Рудницька на своїй сторінці у Facebook.
Звісно, в умовах війни Україна повинна використовувати будь-яку можливість нагадати світові
про виснажливу війну;
про десятки тисяч загиблих;
про молодих вдів;
про дітей-сиріт, у яких війна забрала батьків;
про вимушених переселенців, які не можуть повернутися у свої домівки і до могил своїх предків, бо нашу землю окупувала роісія;
про викрадені культурні цінності і артефакти;
про полонених, яких незаконно утримують у в’язниці;
про розірвані війною долі, родини, душі, серця;
про рани, які кровоточать;
про боротьбу українців проти роійськоі навали, яка століттями намагається знищити нашу культуру, мову, державу, наш народ.
Україні важко і боляче. Нам дуже треба говорити це на повний голос.
Але «голубіміра» не здатні осягнути трагедію країни, яка їм дала життя, вони не можуть знайти у собі ні співчуття, ні любові, ні сили протистояти чужій ідеології.
Навіщо Україні такі представники на міжнародних форумах?..
Так. Є проблеми з правилами, чесністю суддів, зрежисованими скандалами, які виходять з-під контролю.
Можете не нагадувати мені про це — я знаю цю кухню.
Можете не посилатися на те, що немає закону, який регулює гастрольну діяльність.
Але яким законом ви б хотіли відрегулювати совість, співчуття, любов до матері, до родини, до свого народу, до рідної землі, до країни, частиною якої ти є?
І перед тим, як переконувати мене, що музика поза політикою, — поцікавтеся, чому в Ізраїлі не слухають Вагнера.
І маєте хоч краплю гідності і краплю любові. З цієї краплі може народитися океан, який змінить нас.
Бо усі «Євробачення» минають, а Україна і ми в ній залишаємося.
