День захисника Вітчизни: Чому українське свято неймовірно дратує весь «русский мир». Факти, про які ви досі не знали

14 жовтня – день, який поєднав у собі три вагомих підстави вважати його святковим: релігійну, державну та ідеологічну. Цього дня українці відзначають старовинне християнське свято Покрову Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, День створення Української повстанської армії (УПА) і День захисника України.

14 жовтня – особливий день в українському календарі, який неймовірно дратує весь «русский мир». Тому тривалий час про нього намагалися не згадувати на найвищому рівні, щоб не сваритися з Москвою.

За допомогою історика Владлена Мараєва журналісти сайту 24 каналу розібрали для вас основні складові цього особливого для українців дня.

Радянська влада протягом свого існування намагалася підмінити українські національні традиції, зокрема і щодо святкування Покрови.

Замість цього свята було запроваджено святкування 23 лютого.

Від 1922 року це був День Червоної Армії і Флоту, а з 1946 року – День Радянської Армії і Військово-морського флоту.

Офіційна пропаганда стверджувала, що 23 лютого 1918 року загони червоної гвардії «розгромили» німецькі війська, які наступали на Нарву і Псков.

Але архівні документи доводять, що того дня німецькі частини перебували на відстані 55 км від Пскова і 170 км від Нарви. Жодних «перемог» над ними бути не могло, до того ж самі червоногвардійці тоді панічно тікали від німців.

В Україні День захисника Вітчизни 23 лютого святкували до 2014 року. Лише збройна агресія північного сусіда змусила згадати про власні, а не прищеплені загарбниками традиції.

Доречно згадати, що на момент відновлення незалежності України у 1991 році чисельність її Збройних Сил сягала майже 1 мільйона осіб, на озброєнні було 6500 танків, 1100 літаків.

Згадаємо: на нараді країн СНД 30 грудня 1991 року у Мінську Україна разом із Молдовою та Азербайджаном домоглася права на організацію власної армії.

Наказом міністра оборони України від 3 січня 1992 року розташовані на теренах нашої держави війська почали складати присягу на вірність своєму народові (текст присяги був ухвалений Верховною Радою України 6 грудня 1991 року).

До 20 січня присягу склали 270 тисяч військовослужбовців.

Окрема цікава історія склалась із українським флотом. 20 січня 1992 року Чорноморський флот мав скласти присягу на вірність народу України.

Чорноморці були розгубленими: більшість була налаштована за Україну, але чекала команди «зверху». Командувач Ігор Касатонов також був розгублений і не міг ухвалити самостійного рішення. Керівництво у Києві взагалі не знало, що робити із флотом.

Президенти Росії та України зробили заяви, що весь флот належить саме їм. Головний штаб ВМС Росії зміг схилити на свою сторону більшість особового складу флоту та й самого Касатонова, і той віддав розпорядження не приймати присягу на вірність народові України, допоки керівництва держав не домовляться остаточно, кому належить ЧФ.

Переговори тривали більше року.

28 червня 1992 року екіпаж тральщика «Сигнальщик» під командуванням капітана 3-го рангу Теймура Сулейманова, протестуючи проти складання присяги на вірність СНД, присягнув замість цього українському народові і першим на флоті підняв прапор України.

За добу екіпаж змусили спустити прапор і спішно розформували.

Але подія не залишилася непоміченою — вже 21 липня з Новоозерного (затока Донузлав поблизу Євпаторії) до Одеси під українським прапором вийшов військовий корабель СКР-112.

Протягом 8 годин російські військові кораблі й літаки, які намагалися зупинити повсталих моряків, переслідували корабель. Для зупинки СКР-112 росіяни відкривали вогонь з артилерійської установки у повітря і по курсу корабля, небезпечно маневрували зі зближенням із метою таранити або завдати пошкодження, намагалися висадити на корабель групи захоплення.

Пізніше переслідувачі були готові в будь-який момент за наказом командування ЧФ відкрити вогонь і потопити корабель, однак українці щасливо дісталися Одеси.

Так СКР-112 став першим кораблем ВМС України.

Потім були Масандрівські угоди, які започаткували тривалу катавасію із Чорноморським флотом, яку ми намагаємось вирішити досі.

Далі розпочався складний процес скорочення ЗСУ, відмови від ядерної зброї, знищення або законсервування військової техніки. Престиж військової служби стрімко знижувався.

На початку нового тисячоліття у Збройних Силах служили близько 400 тисяч осіб; однак за часів президентства Віктора Януковича у 2013 році ця цифра знизилася до 165,5 тисяч (із них військовослужбовців – 120,9 тисяч).

При цьому, за словами Петра Порошенка, боєздатними на початок російської агресії були не більше 6 тисяч українських військових.

Лише окупація Криму та початок російської агресії на Донбасі змусили нове державне керівництво приділити значну увагу розвиткові Збройних Сил України. Адже від цього залежало виживання країни.

Чисельність ЗСУ довели до 250 тисяч осіб. Затвердили Стратегію національної безпеки, нову редакцію Воєнної доктрини та Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України.

Вперше у своїй історії Україна визначила курс на європейську інтеграцію та наміри щодо вступу до НАТО, а головною загрозою та ймовірним воєнним противником почала вважатися Російська Федерація.

Суттєво зріс соціальний статус військовослужбовців за рахунок відновлення раніше призупинених соціальних гарантій та пільг.

47 українських захисників протягом 2014–2018 років були удостоєні звання Героя України.

З метою вшанування мужності та героїзму оборонців незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості, Президент у 2014 році своїм указом встановив свято – День захисника України, яке відзначається щорічно 14 жовтня.

Цим самим актом було скасовано відзначення Дня захисника Вітчизни 23 лютого.

Свято 14 жовтня якнайкраще відповідає українським національним військовим традиціям.

Ця дата символізує нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: воїнів Київської Русі, козаків, учасників збройних формувань УНР, українців, які у складі збройних сил СРСР та партизанських формувань обороняли і звільняли Батьківщину від нацистів, воїнів Української повстанської армії та сьогоднішніх захисників нашої держави.

Share

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.