«Досить крові! СТОП, війна». Нам кажуть, що мир вартий поступок агресору… І ми обов’язково забудемо, як українцям відрубували руки з тризубом, зрізали на грудях патріотичне тату…

Чи можна ЗАКІНЧИТИ війну?

Звісно, якщо ви агресор, в будь-яку мить! Просто перестати стіляти.

Звісно, якщо ви жертва нападу, в будь-яку мить! Просто піднявши білий прапор капітуляції.

Ми не нападали ні на кого. Отже, ЗАКІНЧИТИ війну у нас лише — другий варіант, написала на своїй сторінці у Facebook журналіст Ольга Коноваленко.

Припустимо, що якісь голови в ім’я миру готові на нього.Тоді вони мусять пригадати, що добровольці у в’єтнамках на ногах в 2014 році йшли на вірну смерть проти російської навали.

Може комусь здається, що патріотичний дух народу за п’ять років відстріляно? Тоді вони мусять усвідомити, що для українців мир на умовах відмови від євроінтеграції та НАТО (єдиної можливості безпеки), мир на умовах зміни Конституції під диктовку росії , це — штовхання у ще більшу кров.

Спочатку на нас чекатиме повторення Холодного Яру. А вже після його придушення — повторення всієї історичної спіралі з новим Сандормохом, новим голодомором, мордовськими таборами і сибірським лісоповалом, новими афганістанами, у яких мішєбратья планують знову класти наших хлопців за амбіції кремля.

Спогади про майбутнє…

Але це розуміють навіть за поребриком. Ось вчорашнє телевізійне звернення до усіх нас громадянки Росії, яка носила передачі у московську в’язницю нашим морякам, а тепер відвідала Київ. Вона дуже переконливо і щиро закликала:

«Гребіть від Росії як можна далі. Гребіть від нас чим можете. Веслами, китайськими паличками… …Рятуйтесь. Головне, щоб бути якомога далі».

Домовлятися з агресором — легковажно. Лише досягати посилення міжнародних санкцій і тримати захист. Ні кроку не відступати.

Пройшло 5 років і дехто забув як українцям відрубували руки з тризубом,як прив`язували до стовпів і знущалися, як шахтарю склом по-живому зрізали патріотичне тату… Як на російській техніці сепаратистів писалося «на Київ» , на «Львів». Забули як загинув Рибак…

А цього не можна забувати. Якщо забудемо, все почнеться спочатку.

Share