Йо-ка-ле-ме-не… Це ж треба, в українське законодавство внесли термінологію російського кримінального світу

В українське законодавство внесли термінологію російського кримінального світу.

Депутати приховали ганьбу за мовним негараздом.

А тепер про «ворів у законі» без жартів.

Будете сміятися, але це цікавий кейс культурної неперекладності, написав філософ Олексій Панич на своїй сторінці у Facebook.

Російське «вор» українською можна перекласти як «злодій», «крадій», «лиходій» або «злочинець». Але жодне з цих українських слів не має того специфічного забарвлення, яке має російське «вор» у виразі «вор в законе».

Російська «Вікіпедія» слушно зазначає: «Воры в законе — это специфическое для СССР явление в преступном мире, не имеющее аналогов в мировой криминальной практике».

Англійська «Вікіпедія» блискуче пояснює: «The phrase «Thief in Law» is a rudimentary, word-by-word translation of the Russian slang phrase «вор в зако́не», literally translated as «a thief in [a position of] the law», that can have two meanings in Russian: «a legalized thief» and «a thief who is the law».

Тому імпортувати в українське законодавство неперекладний вираз «вор в законе» можна лише разом з відповідною культурною традицією, яку ми, відтак, визнаємо і навіть «легалізуємо».

Те, що автори ухваленого закону писали українською, але думали російською — це само собою зрозуміло.

А те, що вони при цьому відмовилися запроваджувати в українській мові питомий вислів «злодій у законі» (звісно, що не «крадій»!) — знаєте, може воно й на краще. Як не наше, то не наше.

Хоча, якщо бути відвертими, ці автори мали б написати в українському законі: «статус, який російською називають «вор в законе»».

Але так ця ганьба з імпортуванням в українське законодавство термінології російського кримінального світу повністю вийшла б назовні.

От щоб цього не робити, її частково й приховали за мовним негараздом.

Допис філософа викликав неабиякий резонанс в мережах:

«…Те, що депутати ухвалюють закон «про воров в законє», свідчить просто, що ці депутати виховані на романтиці російського шансона, та ще й самі мають схильність до вчинення злочинів».

«…Просто це визнання того, що український кримінал є лише регіональним відділенням російського криміналу, зі всіма культоролічними наслідками, зокрема фенею як робочою мовою».

Share