“Куди йти, коли нема минулого і єдине, що лишилося – війна…” Підставте солдату плече, йому боляче

 

«У мого сусіда по госпітальній палаті уламками посічена рука, нога, шрам від кулі на голові, прострілений живіт, внаслідок чого видалено частину кишечника.

Має гепатит “С”, підхоплений в польовому госпіталі. Має спалені вибухом бронхи, і раз на кілька днів у нього з вух тече кров через важку контузію», — написав у Facebook колишній боєць батальйону “Донбас” Нацгвардії, ветеран АТО, громадський активіст Дмитро Різниченко. Пост передрукувала Новинарня.

«Його дім – в окупованому Червоному Лучі. У нього вже нема сім’ї, розвалилася вона. Нема друзів – лишилися там, де втрачений дім, більшість стали ворогами. Має повний телефон відеозаписів боїв, знятих на гоу-про. Розвідник.

Позавчора він напився до півсмерті, потрапив в реанімацію. Відкачали – прийшов своїми ногами в палату.

День тримався, ми з ним довго говорили. Про те, чи варте життя того, аби його прожити. Про Бога, долю і свободу вибору. Про те, куди йти, коли за спиною впала залізна стіна, і нема минулого, є лише тьмяне теперішнє, і єдине, що лишилося – війна, та сувеніри з неї.

І де тепер шукати новий сенс.

Сьогодні він зірвався, знову напився. Лікарі втратили терпець, пригрозили вигнати з госпіталю. Поки я ходив вмовляти їх не гарячкувати, пояснював, що його не можна зараз в місто, для нього це смерть, він вскрив собі вени.

…Кіпіш у відділенні улігся. Відкачали, перев’язали, відкапали. Медсестрички розійшлися.
Сидимо, спілкуємося про сенс життя.
Скоро має подіяти снодійне.

Заснув нарешті.»

Share

One Comment

  1. Ashleigh Ducos

    I simply want to tell you that I am newbie to weblog and really liked your website. More than likely I’m want to bookmark your site . You actually come with fabulous articles. Thanks a lot for sharing your web site.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.