«Лінія фронту просувається в бік Києва: бадьорі рапорти про відведення українських військ з української землі посилює відчуття, що ми — над прірвою»

Хіба лише в мене одного відчуття, що відведення військ і російський запит на арешт Тополі – пов’язані між собою?

Про це написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Цаплієнко, журналіст каналу “1+1”, військовий кореспондент.

І розмістив власне фото, де український військовий під час відведення сил у районі сіл Богданівка-Петрівське.

«Я стою за спиною цього бійця (на фото), стою на українській землі і дивлюсь на цю саму білу сигнальну ракету, чітко усвідомлюючи, що, як би не називали те, що тут відбувається, лінія фронту пересувається в бік Києва.

Я намагаюся гнати спогади про те, як разом із бійцями заходив у звільнені села, які повертатимуть у «сіру зону», і, в той самий час, читаю публічні заяви бойовиків про те, що вони заходитимуть туди зі зброєю.

Майже водночас із запуском сигнальної ракети дізнаюсь, що у Польщі за запитом Росії затримано нашого легендарного Ігоря «Тополю» Мазура. Активіста Майдану, офіцера ЗСУ, заступника начштабу 131-го розвідбату.

Того самого, який першим заходив у повністю звільнене Широкине. Пам’ятаю, як наприкінці лютого 16-го почув його голос в телефонній трубці: «Швидше приїжджай. Широкине наше!»

Переконаний, що таким чином, гібридно та підступно, Кремль намагається нацькувати на українську владу націоналістів та ветеранський рух. Спровокувати безлад всередині країни. І таким чином уникнути [зустрічі] Нормандського формату.

Хіба в мене одного стійке відчуття, що рух військ у цьому полі та російський запит на арешт – пов’язані між собою?

Я дивлюсь на білу ракету і пригадую, що на війні не існує довіри і справедливості. Я чую бадьорі рапорти про дзеркальне і одночасне відведення українських військ з української землі, слухаю заспокійливе про животворящий «Нормандський формат», і відчуття, що ми над прірвою, стає ще гострішим».

Share