Це – Олексій Тищик, лейтенант ЗСУ на псевдо Кіборг, командир взводу 79-ї окремої аеромобільної бригади.
Чотири роки тому, 28 вересня 2014 року, він віддав життя за Україну. Лейтенант не дожив до свого 30-річчя усього тиждень.
Історія загибелі офіцера Тищика та ще шістьох його бойових побратимів – це справжній жах війни.
Один день з історії захисту Донецького аеропорту згадала команда Фонду «Повернись живим» на своїй сторінці у Facebook.
***
28 вересня 2014 року лейтенант Олексій Тищик, солдат Олександр Пивоваров, сержант Сергій Златьєв, старший солдат Денис Білий, солдат Юрій Соколачко, солдат Олександр Завірюха та солдат Анатолій Хроненко виконували бойову задачу на території Донецького аеропорту.
Це були пекельні дні, справжнє пекло на землі. Вже тоді захисників летовища за надлюдську силу почали називати кіборгами.
Хлопці рухалися на БТРі і загинули мученицькою смертю – всі семеро згоріли заживо після прямого потрапляння російського танку в їхню машину.
Загиблі були родом із Запоріжжя, Дніпра та області, Одеси, Миколаєва та області, з-під Херсону і навіть з Білорусі.
Найстаршому було 49 років, наймолодшим – назавжди 21 рік.
Різні за соціальним становищем, віком та сімейним станом, але єдині в любові до України. Вони згоріли заживо, щоб ми з вами жили далі.
30 вересня, не витримавши болю від втрати сина, мама Олексія Тищика, яка працювала суддею Апеляційного суду Дніпра, наклала на себе руки.
В один день із хлопцями загинув капітан ЗСУ, командир роти 93-ї окремої механізованої бригади Сергій Колодій на псевдо Рубіж.
20 військовослужбовців були заблоковані російськими найманцями на одному із взводних опорних пунктів. На допомогу їм Рубіж вирушив сам на БМП. Він вступив у бій із російським танком, чим і врятував побратимів. За мужність та героїзм Сергія Колодія посмертно удостоїли звання Герой України.
Один день оборони Донецького аеропорту. Вісім смертей наших захисників. Десятки скалічених доль та криваві рани, які не загоюються з часом.
Пам’ятайте загиблих Героїв. І робіть усе від вас можливе, щоб вони з небес пишалися нами й бачили, що Україну люблять і за неї й надалі боряться.
Вічна слава та пам’ять!
Добавить комментарий