«Мова, наша мова, мова кольорова, в ній гроза травнева, тиша вечорова»: Сьогодні в Україні відзначають день писемності та рідної мови

День української писемності та мови: що потрібно знати про свято.

У День української писемності та мови проводиться диктант національної єдності.

9 листопада кожного року відзначається День української писемності та мови, повідомляє РБК.

Головна традиція свята — загальнонаціональний радіодиктант для всіх бажаючих.

Ця акція була створена для популяризації української мови та проводиться вже не один рік поспіль.

Примітно, що свято збігається з днем пам’яті преподобного Нестора Літописця, який стояв біля витоків української писемності та був першим істориком Київської Русі.

День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам’яті автора «Повісті временних літ», адже саме преподобного Нестора вважають «батьком української словесності».

Сенсом всього його життя була книжкова справа.

У 17 років Нестор прийшов до Києво-Печерської Лаври послушником.

На початку XII століття він створив літопис, в якому охопив події, починаючи від біблійних часів і до XI століття.

Його написання зайняло близько 20 років. На жаль, первісна редакція «Повісті» загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.

Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лиці Преподобного.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів.

У Північному Причорномор’ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах — значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою.

У древніх слов’ян існувало одночасно дві абетки — кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов’янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.

Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов’янським просвітником Кирилом Філософом, для запису богослужебних текстів. Стародавні «Київські листки» X століття також були написані глаголицею.

Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті.

Першим твором, написаним з її використанням, вважається «Енеїда» І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

З давніх-давен 9 листопада (в сучасний День писемності та мови в Україні) батьки віддавали дітей в школу, потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця і молилися, щоб він допоміг дитині в навчанні.

В даний час на День писемності та мови проводяться тематичні заходи в освітніх установах, вшановують українців, які вносять вклад у популяризацію мови, нагороджують українські видавництва.

Також, починаючи з 2000 року, на національному радіо проводиться диктант для всіх бажаючих перевірити свої знання української.

З метою заттвердження статусу державної мови та підняття її престижу, щорічно в День писемності та мови в Україні проводиться Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика.

Його організатором в 2000-му році виступив канадський меценат українського походження Петро Яцик, який зробив великий внесок у фінансування розвитку української науки за кордоном.

Спочатку в знаннях змагаються на базі шкіл, потім районів, областей, і завершальний етап — загальноукраїнський рівень. У конкурсі також можуть брати участь іноземці, які володіють українською мовою.

Переможці отримують цінні подарунки та грошові призи.

 

 

 

 

 

Share