Поливяний понеділок: хлюпніть водою, щоб краса не зів’яла, а тіло очистилося. Які ще традиції цього свята

Після Великодня настає найулюбленіший день всієї української молоді – Поливаний понеділок.

Вулицями бігають хлопці з пляшками, відрами та іншими підручними засобами, наповненими водою, і шукають “жертву”, пише То є Львів.

Біля місцин з фонтанами, озерами, річками та іншими водоймами розгораються справжні баталії, незважаючи на те, що в ці дні частенько буває досить холодно.

Але більшість учасників цих “бойових дій” та простих перехожих, які випадково потрапляють під “вогонь”, навіть не здогадуються про походження цієї традиції.

Споконвіку вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою, приносить щастя та здоров’я. Тому люди обливали не тільки один-одного, а й себе теж.

Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням.

Якщо повернутися до язичницьких часів, весняне купання та обливання мали магічне значення. Предки вірили, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай, очистяться та вилікуються від різних нездужань.

Обливали водою і худобу, і птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт.

Хворих на епілепсію, жовтяницю чи лихоманку несподівано обливали водою, якою заздалегідь обмивали ікони, срібні предмети чи півня.

Якщо підозрювали, що на людину наслали пристріт (чи вроки), то перед тим як її облити, воду пропускали через клямку.

На Поліссі колись вважали, якщо облити господиньку в цей день, її корова даватиме більше молока.

В козацькі часи, другий день Великодня був Днем Богородиці.

Саме вона є берегинею роду і міцного шлюбу. Тому більшість традицій цього дня були пов’язані із залицяннями.

Вважалось, якщо дівчина повертається додому суха – це для неї ганьба. Тож дівчата хотіли, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась.

Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має тільки з нею.

Вважалося, що потрапити під очищувальну воду — хороший знак, який передвіщає швидке весілля.

У цей день на Гуцульщині і Поділлі хлопці водили своїх дівчат до річки і обливали їх водою на красу і здоров’я.

На Буковині молоді хлопці виводили дівчину у двір, вона нахиляла голову, і кожен хлопець тричі лив їй на шию джерельну воду, промовляючи: «Христос воскрес!»; після цього дівчина запрошувала всіх до столу і кожному давала по дві писанки.

До речі, в інших народів звичай з обливаннями теж існує або, принаймні, існував. Наприклад боснійці у цей день традиційно купаються у джерельній воді. А жителі Сербії обливають будинки, виганяючи нечисту силу. Однак роблять вони це у поливану суботу.

В нас, до речі, є схожий звичай: дехто на Поливаний понеділок обливає водою зовнішні кути будинку, щоб очистити дім від усього лихого.

Поливаний понеділок – не просто день бешкетників. Він має своє значення, свій символізм та свої традиції. На жаль, сучасний світ далеко втік від мудрості пращурів і такі речі помалу втрачають своє сакральне значення.

Сьогодні це просто весела звичка, яка частенько переходить межі здорового глузду.

 

Share