Придивіться до нових знайомих: агенти серед нас. Як російські спецслужби вербують українців

Молодий чоловік їхав на таємну зустріч у чужій країні. Його візаві зі спецвідділу в адміністрації президента РФ Володимира Путіна кілька разів змінювали маршрут і місце розмови. Українця вербували.

Це не детектив і не трилер. Це реальна історія чоловіка, з яким ми зустрілися, щоб розібратись, яким чином українців переконують працювати в інтересах Кремля.

«Українська правда» з’ясовувала, до яких методів вдаються російські спецслужби для вербовки українців, як зрозуміти, що людина є об’єктом уваги іноземної розвідки, і що потрібно робити, щоб цього уникнути.

Вербовка може відбуватися як на території України, так і в Росії чи на території третіх країн.

В теорії – це тривалий процес, який відбувається за певним відпрацьованим алгоритмом. Спочатку визначають особу, яка може мати доступ до цікавої для вербувальників інформації. Збирають всі відомості про її життя: звички, коло спілкування, зацікавлення, проблеми, стосунки в сім’ї, шукають можливий компромат, або створюють підстави для того, щоб цей компромат з’явився.

Після цього з «об’єктом» налагоджують безпосередній контакт. Незначне ДТП, гаманець, який падає під ноги «об’єкта», розмова у спортзалі, залицяння у кафе, чи навіть у черзі в супермаркеті. Це все ніби випадкові, а насправді – ретельно підготовлені знайомства.

Найкращим варіантом, за словами співрозмовників УП в спецслужбах, коли вербувальника з «об’єктом» знайомить спільний товариш.

Вербовка може відбутися одразу після знайомства, однак частіше заводять довгу дружбу, а вже потім «відкриваються». Інколи може йтися і про любовні стосунки.

В процесі «дружби» вербувальник може запропонувати «об’єкту» вирішити його побутові проблеми, позичити гроші, допомогти з лікуванням, посприяти в кар’єрному рості.

За підручниками часів КДБ, під час вербовки, «об’єкт» має письмово погодитись працювати на спецслужби – підписати так звану «агентурну угоду». Однак, можна обійтись і без цього. «Агентурна угода» може нічого не вартувати з юридичної точки зору, але психологічно триматиме «об’єкт» на «гачку» все життя.

«Вербовка – це не домовленість, це ламання людини. У 2010 році СБУ затримали п’ятьох співробітників ФСБ. Вони вербували співробітника Міністерства оборони, який мав доступ до інформації про українські ракети.

Росіян затримали, коли вони, погрожуючи шприцем з розчином, що містив вірус СНІДу, змушували його підписати документ про співпрацю. Оскільки представник Міноборони попередив українські спецслужби про те, що ним цікавляться, співробітників ФСБ затримали і врятували його», – розповів УП колишній голова СБУ Валентин Наливайченко.

Коли «об’єкт» погоджується, йому дають просте завдання, про виконання якого потрібно доповісти. Крім того, з ним має зустрітися керівник оперативного співробітника спецслужби, який повинен перевірити, чи дійсно новоспечений агент погодився на співпрацю і чи не піде він до спецслужб власної країни.

У спецслужбах заводяться дві папки: «особова справа» про агента, в якій і лежать всі матеріали про нього, в тому числі агентурна згода. Друга папка – це «агентурна справа», в яку складають повідомлення від новоспеченого агента.

ЯК УНИКНУТИ ВЕРБУВАННЯ

Оскільки агресія Росії носить гібридний характер, тож і вербування спецслужбами РФ виглядає гібридним.

На території Росії ФСБ можуть зацікавитись заробітчанами: легальними – з дозволами на роботу, і нелегалами. Вразливі і туристи, і українці, які приїхали до родичів.

Наприклад, на підприємство, де працюють українці, приходять з перевіркою міграційна служба і ФСБ. Їх відділяють від росіян і проводять бесіду. Або просто на вулиці людина порушує правила дорожнього руху, її затримує поліція, а потім у машині «випадково» можуть знайти пакунок із наркотиками.

Коли українці потрапляють в таку пастку, з ними проводять певні заходи із застосуванням фізичної сили, тортур або шантажу.

Результат – людина зізнається, що на території РФ начебто має виконати завдання однієї з спецслужб України, або здійснює розвідувально-підривну діяльність. А потім це відео транслюється на телеканалах РФ.

Або ж українців під тиском змушують погодитись на співпрацю і дають завдання, які вони мають виконувати в Україні.

Речник СБУ Олена Гітлянська в коментарі УП повідомила, що протягом 2016-2017 років СБУ зафіксувала понад 50 спроб вербування українських заробітчан спецслужбами РФ.

У СБУ наполягають, що в таких випадках після повернення в Україну потрібно одразу ж звертатися до правоохоронних органів. Закон звільняє в таких випадках від відповідальності.

«Громадянин України, який не вчинив на виконання злочинного завдання, отриманого від іноземної спецслужби, чи інших жодних дій і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними, звільняється від кримінальної відповідальності», – зазначила Гітлянська.

В українських спецслужбах рекомендують завжди бути насторожі. В першу чергу – утримуватись від поїздок до Російської Федерації.

«Ми закликаємо бути пильними і не виїжджати без надважливих причин до РФ, оскільки там відсутні гарантії їхньої безпеки», – каже Гітлянська.

Особливо не радять їздити в Росію колишнім бійцям АТО. Прикордонна служба РФ є частиною ФСБ. Вони цілеспрямовано добувають списки атошників і відстежують бійців від самого кордону, зазначають в СБУ.

Не треба бути параноїком, але завжди варто аналізувати поведінку людей, які нещодавно з вами потоваришували.

«Замислюйтесь, чому і яким чином незнайома людина з’являється у вашому оточенні, чому вона просить вас виконати ті чи інші завдання, навіть просто розповісти, що на ту чи іншу тему пишуть ЗМІ, або що ви бачили, коли проїжджали повз блокпост», – радять в СБУ.

Російські спецслужби мають значний досвід вербувальної роботи, яка відточувалась ще за часів «Холодної війни». Зрозуміло, що з того часу їхня мережа нікуди не зникла і в Україні.

Історія з отруєнням колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка та нещодавня спроба вбити відставного російського розвідника Сергія Скрипаля показують, що Кремль не пробачає опортунізму навіть своїм.

Тому й пересічним українцям гратись в «шпигунські ігри» як у кіно з представниками спецслужб країни, президент якої і сам колишній співробітник КДБ, було б занадто легковажно і навряд варто.

Share

4 Comments

  1. Anisa Meister

    Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  2. Kerri Mogus

    Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.