Протести в Інгушетії. Кадиров замахнувся на весь російський Кавказ? І хто йому завадить?

Протести в Інгушетії. Кадиров замахнувся на весь російський Кавказ?

У кавказьких республіках Російської Федерації знову неспокійно. Цього разу яблуком розбрату став обмін територіями між Чеченською республікою та Інгушетією.

26 вересня очільник Чечні Рамзан Кадиров та президент Інгушетії Юнус-Бек Євкуров підписали Угоду про закріплення кордонів між двома республіками. Переговори не мали публічного характеру, тому після підписання документа, громада Інгушетії вийшла на акції протесту.

Люди вважають, що відбулася анексія територій, пише Наталія Малиновська в Главкомі. На її прохання ситуацію навколо Інгушетії коментує Ілля Пономарьов.

Колишній депутат Державної думи РФ Ілля Пономарьов переконаний: всю цю ситуацію з переглядом кордонів ініціював Рамзан Кадиров, в якого є стійке бажання бути ватажком всього російського Кавказу, згуртувати довкола себе всіх місцевих мусульман, і будувати велику Чечню.

  • Як давно існує проблема кордонів між Інгушетією та Чечнею, про яку в Україні досі мало хто чув?

— У радянський час на Кавказі існували так звані автономні республіки. Після революції 1917 року була одна республіка, яка мала назву Горська АСРСР. Потім її було розділено на дрібніші республіки – Карачаєво-Черкеську, Кабардино-Балкарську, Північно-Осетинську, Чечено-Інгушську, Дагестан.

Практично ця структура дожила до нинішнього часу.

Чечено-Інгушетія ліквідувалася під час ІІ світової війни, коли відбулася депортація у 1944 році чеченців та інгушів. Радянською владою їх було звинувачено в союзі з Гітлером, і було депортовано так само, як і кримських татар.

У 50-х роках відбулася реабілітація, людям дали можливість повернутися назад. Статус республіки було відновлено.

Процес перебудови призвів до розпаду СРСР. Інгуші тоді поставили питання про утворення окремої республіки. Провели референдум ще тоді, коли СРСР доживав свої останні дні. Таким чином була утворена Інгушська АСРСР.

І питання кордону цієї республіки стало єдиним кривавим актом в середині РФ.

Протистояння було не з Чечнею, а з Північною Осетією. Був спір щодо статусу приміського району Владикавказу. (Владикавказ – столиця Північної Осетії – «Главком»). Адже кордон двох суб’єктів проходить практично через місто.

Для осетинів і для інгушів це було надзвичайної важливості питання.

Відбулися збройні сутички, пролилася кров, були введені війська. Результатом цього конфлікту було будівництво міста Магас, який став столицею Інгушетії.

Людям зі здоровим глуздом зрозуміло, що інгуші ні за яких обставин не погодяться віддавати свої території.

Ще раз зауважу, що питання кордонів в Інгушетії вже має кривавий слід. Тому зрозуміло, чому його не винесли на громадські слухання. Розраховували, що в парламенті проголосують, а народ не помітить. Але Інгушетія – це ж не Чечня, де діє принцип «Рамзан сказав».

Не випадково, що ініціатива йшла від Кадирова. Але рішення ухвалять не в Магасі, і не в Грозному, а в Москві.

Як відомо, Путін дуже боїться національних проблем. Він не вірить у поняття влада народу, волю народу. Він вважає, що це маніпуляції, але є виняток – національні питання.

У потенціал національних проблем він вірить, бо розуміє, що це некерована людська енергія, і не можна допускати вибухів на цьому ґрунті. Тому йде на зустріч національним республікам.

Яскравим прикладом є Кадиров, який може себе вести трохи з викликом порівняно з іншими регіонами. Але Путін йому все пробачає.

Кадиров – молодий хлопець, і думає, що у нього все життя попереду. Він будує свою довготривалу кар’єру. Треба розуміти, що його шлях почався в рядах чеченського спротиву. А в рядах цього націоналістичного руху була ідея створити велику Чечню. От він і робить її.

У Кремлі складне ставлення до Рамзана. Його ненавидять усі спецслужби РФ. ФСБ, ГРУ вважають його сепаратистом з дулею у кишені. Мовляв, Кадиров зараз лояльний до Москви, бо йому відсмоктуються фінансові ресурси з бюджету, а коли гроші закінчаться, то Ічкерія повісить свій прапор і Рамзан все це очолить.

Я вважаю, що побоювання не безпідставні.

 

Share

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.