Щоб Путін на п’ятий термін залишився президентом, посаду президента пропонують скасувати. Тепер в Росії буде «лідер нації», правда, не вказують, якої саме

В Росії заговорили про довічне правління Путіна

Голова Конституційного суду Росії Валєрій Зорькін написав статтю про можливості реформування Конституції Росії.

Вона привернула до себе увагу в першу чергу тому, що одним з варіантів продовження перебування при владі Владіміра Путіна після завершення четвертого президентського терміну вважається зміна державного устрою і поява якоїсь новообраної посади «лідера нації».

Про це повідомляє Радіо Свобода.

У статті «Буква і дух Конституції» Зорькін відповідає на якісь «тривожні заклики до кардинальних конституційних реформ», але ніяких конкретних планів зміни Конституції не пропонує. Ключові моменти статті:

  • недоліки Конституції можна виправити точково;
  • зараз головна напруженість в суспільстві – вимога соціальної справедливості;
  • двопартійна система найбільш ефективна;
  • громадяни незадоволені «експансією наднаціонального регулювання», наприклад, ЄСПЛ;
  • «конституційна ідентичність» Росії повинна з’єднати «властивий російському народу колективізм» з конкурентним економічним і

політичним середовищем.

Зорькін перераховує недоліки Конституції, як він їх бачить: недостатній баланс в системі стримувань і противаг, крен на користь виконавчої влади, нечіткість у розподілі повноважень між президентом і урядом.

Зорькін також говорить про можливе протиставлення місцевого самоврядування органам державної влади, при цьому висловлюючи думку, що органи місцевого самоврядування за своєю природою – «лише нижня, локальна гілка влади».

З точки зору Зорькіна, подібні недоліки можна виправити «точковими змінами» – в рамках доктрини «живої Конституції». Тут суддя різко висловлюється проти «радикальної конституційної реформи», яка, за його словами, здатна породити різку соціально-політичну дестабілізацію.

Далі Зорькін міркує про «конституційний шлях до суспільної злагоди і справедливості»:

«Судячи з характеру численних скарг до Конституційного суду, головним джерелом напруженості в російському суспільстві є невирішеність соціально-економічних проблем, в тому числі недостатній захист соціальних прав громадян.

Соціологічні дослідження підтверджують, що очікування і навіть вимоги соціальної справедливості виходять у населення на перший план і що несправедливості в різних сферах життя сприймаються людьми вкрай болісно.

Соціальне напруження, породжене почуттям несправедливості, посилюється природною втомою населення від трьох десятиліть реформ, а також безпрецедентним (і додам – неправовим, тобто таким, що суперечать нормам міжнародного права) економічним, і перш за все списку санкцій, тиском на Росію з боку США і Західної Європи».

Далі Зорькін заявляє, що потрібна правова теорія, що «синтезує ідеї індивідуальної свободи і соціальної солідарності», і що це «найбільшою мірою відповідає ментальності російського народу».

Він розмірковує про соціальну несправедливість, згадуючи «несправедливість приватизації великої власності в 1990-х роках» і каже, що «потрібне коректування ліберально-індивідуалістичного підходу до праворозуміння, що привнесло б в саме поняття права ідеї солідаризму».

«Нинішня модель ліберальної представницької демократії, що характерна для більшості розвинених країн, як кажуть провідні політологи Європи або Америки, явно не справляється з сучасними викликами».

Зорькін критикує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який «надмірно вільно втілює в життя свою активістську позицію», і говорить про «незадоволення громадян національних держав експансією наднаціонального регулювання»:

Конституційна ідентичність Росії, говорить Зорькін, «відображає результат суспільної згоди громадян держави з питань розуміння прав людини», причому, за його словами, «ця згода в різних державах має «соціокультурну специфіку».

В результаті Зорькін пропонує:

«З’єднати властивий російському народу колективізм, сформований, – можна сказати, викуваний, – суворою природою, незліченними оборонними війнами, необхідністю об’єднати безліч націй і народностей «спільною долею на своїй землі», на основі конституційних принципів правової, демократичної і соціальної держави, – зі створенням конкурентного економічного та політичного середовища».

Share

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.