Суперечливий герой Бандера: писав зухвалі листи Гітлеру і ненавидів тих, хто ненавидів Україну

Суперечливий герой Бандера: писав зухвалі листи Гітлеру.

1 січня 2019 року Україна вперше на державному рівня святкуватимеь 110-річчя з дня народження Степана Бандери.

Ім’я цієї людини, чия наукова біографія ще не створена, а чиї цінності вже давно стали Конституцією України і далі залишається полем політичних битв.

УНІАН ще 2013 року поцікавився думками істориків з приводу цією визначної постаті української історії.

Одні політики святкуватимуть цей день маршами та мітингами, інші поливатимуть його брудом.

Ми вирішили поговорити про Степана Бандеру з істориками, чий науковий авторитет незаперечний.

Основне запитання. На яке ми намагаємося віднайти відповідь – чи залишається він героєм лише Західної України, і чи зможе стати персоною цікавою та героїчною для всієї нашої держави?..

Ярослав Грицак, історик:

Життя Степана Бандери не лише зараз стає символом, воно таким було.

Степан Бандера від підлітка свідомо моделював своє життя «на героя», змушував себе спати на голій підлозі або навіть їсти з неї, зносити біль і холод і т.д.

І ця школа йому потім пригодилося: коли він сидів у польському та нацистському таборах, а після війни за ним полювало, поки не вбило, КДБ.

Бандера до кінця життя вірив, що комунізм в Україні буде зметений народною революцією.

Він помилився капітально: комунізм впав тут мирно, через власну недолугість. І символом цього падіння стала не кривава революція з гільйотиною чи чекістськими застінками, а революція круглого столу – тобто гласних чи негласних компромісів між старою владою та опозицією.

Несподівано від останніх років Бандера «пішов» на Схід. У 2008 р., коли робилися опитування для відомого телевізійного шоу, Бандера несподівано для всіх з’явився у короткому списку «Великі українці» серед викладачів і студентів Харківського університету.

У 2009 р. ми готували збірку «Страсті за Бандерою» — і нам потрапив у руки текст українського російськомовного журналіста зі Сходу, в якому він дякував Бандері за те, що той боровся проти тих, хто у 1932-1933 р. морив його предків голодом. Ці факти показують нову тенденцію останніх років – появу та ріст російськомовного українського націоналізму.

Так чи інакше, Бандера був і залишається дуже «незручним героєм». І це, на мою думку, не є поганим. Якби було інакше, то Україна би стала іншою Білоруссю, а Кремль утвердив свій монопольний «копірайт» на історію всієї Східної Європи.

Вважаю, що Україна рано чи пізно просто приречена на українсько-українське примирення. Бо без цього нам не вирватися з «руського світу і не зробити цивілізаційного прориву. А по-справжньому миритися можна лише навколо того, навколо чого по-справжньому сваришся. Тому Бандера є не лише «не зручним», але й «корисним героєм». Бо чим більший виклик, тим вагоміший може бути результат.

Як історик, можу зі всією відповідальністю сказати: Бандері приписують злочини, які він насправді не зробив, і подвиги, до яких він не має відношення.

Реальний Бандера і той Бандера, який існує у колективній пам’яті українців – це не одне й те саме. Я терпляче чекаю, коли постануть перші біографії про того справжнього, реального Бандеру, а не Бандеру зміфологізованого, дарма у негативний чи позитивний спосіб.

Кирило Галушко, історик, кандидат наук, автор книги “Украинский национализм: ликбез для русских”:

Для мене особисто немає цілісного образу Бандери.

Він був генетично запрограмований на героїчні вчинки – адже батько був капеланом в УСС. Він не встиг взяти участь у першій світовій війні і став тим, що сьогодні не шанують – терористом.

Але за тих обставин «тероризм» був єдиним виходом для молодих людей, які не хотіли чекати, поки перегорнеться чергова сторінка історії. А оскільки ми ніколи не знатимемо, коли це трапиться, його вчинки були виправдані.

Зрозуміло, що більшу частину часу, поки борців опору вважали «бандерівцями», сам Бандера сидів у різних в’язницях – від польської Берези Картузької до німецького Заксенхаузена.

Для мене він буде героєм лишень за нахабні листи проводу ОУН-Б до німецького фюрера та Рейхсканцелярії.

Хочу нагадати фразу, якою він попереджав Рейхсканцелярію про наслідки неукраїнської політики:

“Навіть якщо німецькі війська при вступі до України, звісно, будуть вітатися як визволителі, то невдовзі ця ситуація може змінитися, якщо Німеччина прийде в Україну не з метою відновлення української державності з відповідними гаслами…. Українець, таким, яким його зробили останні 20 років, сповнений рішучості закласти підмурівок, який забезпечив би національний розвиток в незалежній державі.

З цією рішучістю мусить рахуватися будь-яка держава, яка, переслідуючи власні інтереси, хоче створити новий порядок на східноєвропейському просторі».

Інші європейські політики таке собі не дозволяли, аж поки обставини німецької агресії не змушували їх відмовлятися від політкоректності.

Бандера вірив у свою справу, відстраждав за неї і був за неї убитий, і тим цілком заслуговує на пошану людей, які вірять в Україну.

Руслан Забілий, історик:

Бандера не є “лубочним героєм” Зараз життя Бандери стає більш символічним, ніж було десять-п’ятнадцять років тому. Зараз багато українців, свідомих громадян цієї держави розуміють цінність втрати, свободи, незалежності кожної людини.

Саме цій Свободі він присвятив своє життя та саме заради неї загинув. Він та його соратники боролися за гаслом “Свобода народам та свобода людині!”

Мені здається, що усвідомлення важливої незалежності для своєї держави та свободи від тоталітаризму людини, як особистості, є важливим та актуальним.

Бандеру не можна розглядати крізь призму та рамки стандартного набору героїчних вчинків. Але він героєм для багатьох людей, попри те, що ламає загальноприйнятні канони.

Для всіх, хто цікавиться історією, прагне жити в цій країні та цікавиться громадянським суспільством, Бандера цікавий.

Бандера був політиком та був убитий КДБ саме як політик. Він був знищений саме як політик, бо якби він був військовим злочинцем, то його б судив трибунал. Радянський Союз мав багато можливостей його організувати.

Бандера усвідомлював свою мету. Кидається у вічі його жертовність та самопосвята. Він відмовився від нормальних умов життя, від створення комфорту для сім’ї – це далеко не кожному під силу.

Він був харизматичним та працьовитим.

Постать Бандери, як особистості, політика, лідера визвольного руху, ще чекає на своє переосмислення. Він викликає багато запитань, містить багато суперечливого, його і поважають, і бояться, і люблять і ненавидять.

Бандера був керівником організації українських націоналістів, і зараз це предмет злісних висловлювань.

Що стосується сучасних інтерпретації націоналізму, то складається враження, що в світі не існувало іншого націоналізму, окрім українського.

Якщо йде мова про український націоналізм, то його переважно зусиллями сусідньої держави маркують як радикалізм чи навіть фашизм.

Але це — неправда. Український націоналізм був основою українського визвольного руху в двадцятому столітті.

Ігор Чубайс, історик, доктор філософських наук (РФ, Москва): 

У біографії Степана Бандери багато складних нез’ясованих моментів. Так само є багато таких моментів у біографії генерала Власова. Чомусь обидва вони залишаються наджорсткими ворогами Кремля, хоча варто подумати, чому, скажімо, мільйони росіян під час війни воювали проти радянської армії. Адже такого не було за всю тисячолітню історію Росії.

Вони боролися проти режиму, а цей режим частково відтворений на пострадянському просторі (принаймні, в РФ), тому режим продовжує ненавидіти таких людей.

Звичайно, в біографії Бандери багато невивчених моментів. Але однозначно він був людиною героїчною, пассіонарною.

Подумайте самі, в Польщі та Балтії партизанські рухи були зламані через два-три роки після війни, а УПА боролася проти радянської влади ще протягом десяти років! Я гадаю, це заслуга Бандери.

Я не можу його назвати націоналістом у негативному сенсі. Бо він шанував, визнавав та любив і євреїв, і росіян, і поляків, і німців, якщо вони любили та визнавали ідею незалежності України.

І він жорстко протистояв і українцям, і полякам, і німцям, якщо вони не визнавали її незалежності.

Share