Тільки в Україні президенти присягають на священній книзі: чому? Що відомо про Пересопницьке Євангеліє

Пересопницьке Євангеліє:священна пам’ятка.

Про що може розповісти давній рукопис? Найчастіше у нього немає ні автора, ні назви.

Пересопницьке Євангеліє – одна з небагатьох рукописних книг, історія створення якої описана в самому рукописі, пише ресурс На скрижалях.

Пересопницьке Євангеліє було написано в 1556–1561 роках у монастирі князів Заславських при церкві Святої Троїці та в Пересопницькому монастирі на Волині (зараз Ровенська область).

Із тексту Євангелія дізнаємося, що ця величезна робота була виконана двома ченцями: протопопом Михайлом Васильовичем Саноцьким і архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм.

Перекладачі подбали, щоб нащадки знали про фундаторів цієї праці, а також і їхню особисту подвижницьку працю.

Перший лишив своє ім’я в кінці кожного Євангелія: в Євангеліях від Матвія і Іоанна він назвав себе «Михаилом Васильевичем, протопопом Саноцким», в Євангелії від Марка – «многогрешным рабом Михаилом», а в Євангелії від Луки – «писарем Михаилом Васильевичем из Санока».

Другий засвідчив свою авторську роботу такими словами: «Тыи книгы чтыри Евангелия святое устроены кроткимъ, смиреннымъ и боголюбивымъ иеромонахом Григорием Архимандритомъ Пересопницким».

Невідомо, яку освіту отримали Григорій Пересопницький і Михайло Саноцький, але судячи із якості перекладу і приписок, вона була достатньо високою як на той час.

Григорій Пересопницький і Михайло Саноцький зробили свій переклад «для лепшего выразумления люду христианского посполитого».

Рукопис Пересопницького Євангелія становить собою книгу, переплетену в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом.

Написане воно чорнилами на пергаменті красивим письмом. Приписки, вставки і післямови виконані, як висловилися автори, «дробнымъ письмомъ». Заголовки написані золотою в’яззю. Під сторінками в кожному із чотирьох Євангелій відмічені червоними чорнилами так звані зачала, які пояснюють, як потрібно читати тексти в церкві.

Книга складається із 63 зошитів і 960 сторінок.

Пересопницьке Євангеліє є першою в Україні церковною книгою, перекладеною із книжної церковнослов’янської на староукраїнську мову: із «языка болъгарского на мову рускую».

Пересопницьке Євангеліє не було опосередкованим явищем, а відбивало один із етапів східнослов’янського православного самоусвідомлення, а також і становлення української мови.

Звичайно, це ще не та українська мова, яку ми знаємо після Івана Котляревського. В ній багато чого зберігалося від давньоруської, помітні також впливи польської мови і навіть чеської, слова і вирази якої вживалися у польській мові до XVI ст. разом з тим перекладачі внесли у працю нові риси народної розмовної мови XVI ст., причому не лише в лексику, але й у фонетику та граматику.

Пересопницьке Євангеліє було написане в часи пошуку українцями власної культурної, мовної та релігійної ідентичності.

Дивно, але про Пересопницьке Євангеліє пам’ятали та користувались ним протягом століть.

Обкладинку рукопису змінювали не менше ніж три рази.

На сторінках є позначки, зроблені різними мовами, які належали до різних епох. На перших сторінках – напис українською мовою, зроблений І.Мазепою, про передачу Євангелія єпископу Переяславському. Є також написи латинською мовою, це свід чить про те, що певний час рукопис знаходився в Переяславській семінарії.

Вже у ХХ ст. Євангеліє знаходилось у Полтавській бібліотеці, потім у музеї Києво-Печерської лаври.

Припускали, що в роки Другої світової війни Євангеліє було знищено. Знайшов рукопис професор Київського університету С.І Маслов в архіві Києво-Печерської лаври в невеличкому сундучку.

Чиїсь добрі руки врятували цей безцінний скарб. За ініціативою професора книгу передали до Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського.

Під час інавгурації першого президента незалежної України в грудні 1991 р. Пересопницьке Євангеліє було вперше використано як символ державності.

На ньому присягав на вірність Україні Леонід Кравчук. Саме з того часу з’явилась традиція присягати на цій книзі Президентам України.

У серпні 2011р виповнилося 450 років Пересопницькому Євангелію, і тому 2011 рік був оголошений Роком Української Першокниги.

В історії кожного народу знайдеться небагато книг, які він через віки зберігає й відносить до особливих, знакових, символічних, вважає їх своїми реліквіями та священною пам’яткою. Пересопницьке Євангеліє належить саме до таких книг.

Share