Угорський екзамен для Зеленського: склав на відмінно, сам того не знаючи. Президент Адер ошелешений

Вчора спостерігали за зустрічами пана Зеленського із закордонними гостями.

Знаковою і найскладнішою серед яких, як на мене, була зустріч із президентом Угорщини Яношом Адером, — написав на своїй сторінці у ФБ відомий і надзвичайно поінформований у міжнародних питаннях блогер з ніком Свирид Опанасович.

Відносини з офіційним Будапештом дід свого часу визначив у якості одного з “червоних прапорців”, заступ за які може бути для нової влади травмонебезпечним, тому мені ця зустріч була особливо цікава.

Стосунки між Будапештом та Києвом останніми роками неприязні. Угорщина вдалася до блокування міністерських зустрічей по лінії Україна – НАТО, як нібито спосіб “покарання” України за Закон про освіту.

Цю надуману аргументацію не сприймає ніхто в світі, окрім російських політичних коментаторів та деяких українських експертів, котрі аби жовчно цвенькати на адресу Пороха не гребували слово у слово повторювати кремльовські методички.

То взагалі дивна публіка, оті наші політичні експерти, яких матінка-природа нагородила дивною анатомією з аномально великими жовчними міхурами, але зараз не про них.

Зараз про угорський тест, який учора проходив пан Зеленський, хоча я сумніваюся, що сам він сприймав зустріч із Адером, як іспит.

Бо не думаю, що пан Зеленський стежив за українсько-угорською колотнечею останніх років та глибоко знає, що там і до чого. Йому взагалі ще предстоїть “много откритій чудних”, а між тим, цілком очевидно, що не в законі про освіту там справа.

Той закон – лише зручний для Орбана привід аби встромляння палиць у колеса співробітництва між Україною й НАТО виглядало зовні хоча б трохи пристойно. Адже прикметно, що крім Угорщини цього не робить більше ніхто, ні Словаччина, ні Румунія, ні Польща, меншини яких по ідеї мали би страждати від того закону не менше, ніж угорці Закарпаття.

Тобто, то доволі штучний скандал, який Орбан старанно роздмухує під заохочувальне поплескування Хуйла.

Напередодні українських виборів офіційні представники Угорщини, в тому числі і сам Орбан, не раз плаксиво скаржилися, що з Порохом каші не звариш, вони домовлятимуться вже із новою владою.

Саме тому Орбан програшу пана Порошенка щиро зрадів, а от чи радіти обранню пана Зеленського ще не поняв. Тому відрядив у Київ на інавгурацію свого ручного президента, пана Адера.

Той прилетів, усівся в ложі Верховної Ради, чемно аплодував Зеленському в долоні, прийшов в ужас від ескапади пана Ляшка, а потім і пішов його охмурять. Не пана Ляшка охмурять, а пана Зеленського.

Про що саме говорилося на першій протокольній зустрічі українського й угорського президентів дід не знає. Але не думаю, що там багато говорилося. Протокольні зустрічі взагалі короткі, хвилин по 40. А з урахуванням перекладу президенти аби щось сказать мають у своєму розпорядженні максимум хвилин по 10. З яких половина часу іде на обов’язкові компліменти “вітаю з обранням, радий особистому знайомству, глибокі традиції добросусідства, поглиблення-розширення” та інша подібна бла-бла-блаканина.

Тобто нічого суттєвого там сказати не реально, а почути відповідь тим паче. Тому такі зустрічі зводяться в основному до “Здравствуй – до свіданія” між якими президенту слід встромити парочку головних меседжів. А вже потім оприлюднюються заяви для ЗМІ, у які кожна сторона вписує ті меседжі, які їй більше подобаються. І які ми вже можемо почитати та спробувати зрозуміти, що там і до чого.

Янош Адер негайно після зустрічі з Зеленським дав інтерв’ю Угорському інформаційному агентству (MTI), яке одразу поширили усі основні угорські газети й телеканали, в тому числі й угорськомовні в Закарпатті.

Свобода слова в Угорщині приблизно така, як у Росії, і що каже головний канал, то слухняно повторює й решта. І з того інтерв’ю можна зробити висновок, що говорив пан Адер із паном Зеленським години чотири. Ну мінімум три.

Причому говорив лише він, а Зеленський його уважно слухав не перебиваючи. Мова під час зустрічі із Зеленським за версією угорської сторони йшла виключно про Закарпаття та мешкаючу там угорську меншину, яка бідує, мучиться і страждає гірше, ніж у радянські часи.

Це непорядок і Україна повинна виконувати власну Конституцію та всі свої міжнародні зобов’язання – невтомно повчав Зеленського його старший угорський колега, після чого запросив новообраного президента України в Будапешт.

Щойно угорські ЗМІ поширили інтерв’ю Адера, як над вечір з’явилося нарешті повідомлення і української сторони. Уже з нашим викладом змісту розмови двох президентів.

Воно не таке розлоге, як інтерв’ю Адера, але дуже інформативне. Особливо якщо вміти читати між рядками.

Текст повідомлення, витриманий к слову сказать, у виключно чемному тоні, в цілому можна було перекласти з дипломатичної мови як “Получи, фашист, гранату”.

Бо у викладенні української сторони зустріч звелася до монологу пана Зеленського, а пан Адер мовчки слухав та записував до нотатничка

Про угорську меншину Закарпаття там жодного слова, зате неабияк потішив заголовок: “Президент України Володимир Зеленський і Президент Угорщини Янош Адер обговорили співпрацю двох країн у продовженні міжнародного тиску на Росію”.

Нє, ну красіво ж. Ото так взяти, перекрутити все по-своєму, ще й ізящно лягнути ні о чом не подозревающого Хуйла.

Зрозуміло, що повідомлення писав не Зеленський, він його не диктував і навряд чи навіть читав. Писали явно дуже досвідчені та знаючі професіонали. І писали не на порожньому місці – Зеленський цілком напевне щось подібне Адеру сказав і в такому разі він чемно й слухняно прочитав спеціально підготовлені для нього матеріали.

Значить спрацювало і наше посольство в Будапешті, і МЗС, і відповідні служби адміністрації президента. І я отим тим невідомим мені хлопцям та дівчатам змовницьки підморгую: “Хороша робота, дідусь оцінив”.

Загалом, зустріч із угорцем – лише маленький приклад, який свідчить, що помилок пан Зеленський уникне лише в разі, якщо на міжнародні зустрічі ходитиме озброєний тезами до бесіди, які готуються фахівцями. Він має їх уважно читати, суворо дотримуватися, уникаючи будь-яких спокус імпровізувати.

Учора він від експромтів ніби утримався, тому сьогодні можемо зафіксувати – на цей раз заступу за “червоні прапорці” Зеленський не зробив.

Як буде далі – побачимо, дід уваги не ослаблює.

Ну а Янош Адер повертається в Будапешт дещо ошарашений й поминутно з опаскою озираючись. Раз у раз перепитуючи свого посла хто ж такий отой пан Ляшко? Посол в затруднєнії.

Share