Даля йде з посади президента: як вибори змінять курс Литви щодо України.
Із появою проблем у відносинах України та Польщі головним і ледь не останнім «європейським адвокатом» Києва залишилася Литва.
Вільнюс послідовно відстоює не тільки територіальну цілісність України, перспективи нашого членства у НАТО та ЄС, збереження та посилення санкцій проти РФ. Литва була першою державою, яка передавала Україні летальну зброю для використання у війні з Росією, і довгий час залишалася єдиною.
Цю допомогу Вільнюс погодив ще у 2014 році, коли вона була найбільш потрібна.
Значною мірою такий курс був визначений президентом Литви. Даля Грибаускайте відома як чи не найжорсткіший критик політики Кремля – принаймні, серед європейських лідерів.
Втім, незабаром добігає кінця вже друга каденція Грибаускайте. Найближчої неділі у Литві відбудеться перший тур президентських виборів, і вже скоро президентом цієї держави стане інша людина.
Як це вплине на підтримку Вільнюсом Києва?
В пошуках відповіді на це питання ЄвроПравда вирушила до Литви, щоб на місці розібратися з литовськими політичними розкладами.
Забігаючи наперед, скажемо, що ці розклади виявилися дуже схожими на українські. Ба, більше, деякі політичні технології, які ми вважаємо своїм ноу-хау, у Литві з’явилися значно раніше за Україну.
Виборча кампанія у Литві проходить непомітно не лише за українськими стандартами. Навіть у сусідній Латвії, де минулого року відбулися парламентські вибори, політичної реклами було в рази більше.
«Можливо, подіяли законодавчі вимоги про прозоре фінансування політичних партій, а можливо, ми просто поступово стаємо нудною європейською країною», – відзначає старший науковий співробітник Res Publica – Civic Resilience Center Даля Банкаускайте.
Втім, брак офіційної реклами часто компенсує ініціативність громадян.
Наприклад, на дверях молодіжного бару в центрі Вільнюса наклеєно портрет незалежного кандидата, банкіра Гітанаса Науседи. А в книгарні за кількасот метрів поруч із товаром стоїть коробка з листівками його опонентки – кандидатки від консерваторів, депутатки Інгриди Шимоніте.
Наразі саме ці два кандидати є лідерами перегонів. Згідно з останнім опитуванням соціологів, за Шимоніте готові проголосувати 26,2% литовських виборців, а за Науседу – 24,6%.
Єдиним, хто здатний скласти їм конкуренцію і зберігає шанси на другий тур, є чинний прем’єр Саулюс Скверняліс.
За висуванця Партії зелених та селян готові проголосувати 16,6% литовців. Розрив досить суттєвий, та політологи припускають, що голова уряду може набрати й більше, адже кістяк електорату Скверняліса – це мешканці невеличких містечок, не надто охоплені увагою соціологів.
Натомість у великих містах, насамперед у столиці, підтримка чинного прем’єра є досить низькою. А ставлення до нього – досить скептичним.
Наприклад, як натяк на попереднє місце роботи прем’єра (він керував департаментом поліції, а згодом – Міністерством внутрішніх справ) у Вільнюсі «лежачих поліцейських» (штучні дорожні перешкоди для обмеження швидкості руху автомобілів) часто називають «лежачими сквернялісами».
Курс незмінний?
Політичні дебати показують, що бачення зовнішнього курсу країни майже не відрізняється у всіх кандидатів – проросійські політики просто не мають електоральних шансів. А тому ключове питання щодо зовнішньої політики полягає в тому, куди має поїхати з першим офіційним візитом новий президент: до Брюсселя, Варшави чи, може, до Риги.
Що важливо для нас – усі троє лідерів перегонів анонсують продовження дружнього до України курсу та виступають за надання нам членства в ЄС та НАТО.
«Підтримка України має у Литві повний консенсус. Ми навіть жартуємо, що проекти постанов, які стосуються України, у Сеймасі (литовському парламенті) схвалюють, навіть не читаючи», – розповідає литовський урядовець, безпосередньо задіяний у відносинах з Україною.
Звісно, це певне перебільшення. Та суть передано правильно – немає сумнівів, що за будь-якого переможця президентських виборів Литва залишиться дружньою до України державою.
Інша справа – ставлення до Росії. І тут у кандидатів є розбіжності.
Найжорсткіша критика дій Кремля та відмова від двосторонніх відносин із Путіним стали візитною карткою чинного президента Далі Грибаускайте.
Продовження такого курсу можна очікувати лише у разі перемоги Інгриди Шимоніте.
За оцінкою одного з лідерів української громади Литви Василя Капкана, решта кандидатів готові робити певні кроки в бік РФ.
Навіть Науседа, якому консерватори пропонували стати кандидатом від їхньої партії (а відповідно, бачили в ньому однодумця) – але він надав перевагу статусу незалежного кандидата.
Однак найбільш дружні до РФ тези проголошує прем’єр Скверняліс. Рік тому його заява, що Литва втрачає від того, що єдиною з країн ЄС не має відносин із РФ, була жорстко розкритикована Грибаускайте.
Втім, говорячи про ризики зміни політики щодо Росії у разі перемоги Скверняліса, частіше згадують лідера Союзу зелених та селян Рамунаса Карбаускіса – бізнесмена, який має тісні зв’язки з РФ.
Цікавий момент: порівнюючи вибори у Литві та Україні, литовські політологи згадують, як нам здавалося, українське ноу-хау – приховану рекламу кандидата через телесеріал. Як виявляється, аналогічна технологія раніше була успішно використана саме у Литві.
Напередодні попередніх парламентських виборів всі канали країни показували популярний телесеріал «Літо у селі», головний герой якого був надзвичайно схожий на лідера «селян» Карбаускіса.
У разі перемоги Скверняліса існує суттєвий ризик, що прихильники відносин із РФ у стилі just business візьмуть гору, побоюється Капкан. І тоді на словах Литва продовжить підтримувати Україну, але словами ця підтримка і завершиться.
Яскравий приклад: наприкінці минулого року Литва зуміла знешкодити спробу Італії заблокувати продовження санкцій проти РФ, запропонувавши Риму в якості компенсації збільшити кількість прийнятих мігрантів.
Та чи буде новий президент (адже саме голова держави керує зовнішньополітичним та силовим блоками) йти на такі ж непопулярні вдома кроки заради підтримки Києва?
У наших литовських співрозмовників відповіді на це питання немає.
Останні розклади
Перший тур президентських виборів у Литві відбудеться 12 травня.
І хоча лідером перегонів є Інгрида Шимоніте, її шанси на перемогу видаються ледь не найнижчими.
«За нею стоять консерватори, для чиїх прихильників характерною є висока явка. Це плюс для першого туру. Але проблема в тому, що консерватори не є партією «другого вибору» – у них є багато прихильників, але ще більше людей, які ніколи за них не голосуватимуть. І це великий мінус для другого туру», – зазначає викладач кафедри міжнародних відносин Вільнюського університету Вітіс Юрконіс.
За таких розкладів найбільше шансів на перемогу має саме Гітанас Науседа – невипадково він вирішив, що для нього перспективніше балотуватися в статусі самовисуванця.
«Найважливіше, що і Науседа, і Шимоніте є прихильниками курсу щодо України, який я назвав би «важким коханням» – так, ми, безумовно, підтримуємо Україну, але ніколи не будемо заплющувати очі на гальмування реформ чи інші проблеми», – додає Юрконіс.
Докладніше можна прочитати у «Європейській правді».
