Їх висилали навічно, на збори давали 15 хвилин… Тоді стали поперек горла Сталіну, тепер — Путіну. Тільки за те, що є кримськотатарським народом

Цей лікнеп нескінченний? .. «Кримськотатарський» пишеться через дефіс?

«А хіба кримські татари і татари не одне й те саме?» «Яка депортація?».

А потім ще «улюблене»: «А за що їх депортували?» І фінальне: «Ну, це — твоя тема, не наша, нам однаково».

Так почала свій пост у ФБ відомий український кінознавець Олена Косенко.

«За дефіс б’ю по руках. На питання намагаюся відповідати терпляче:

  • не одне і те ж;
  • сталінська, в 1944-му році, під час якої, за неофіційними даними, загинуло до 46% кримських татар, а за офіційними — до 25%, що теж досить;
  • за те ж, за що розстрілювали євреїв у Бабиному Яру та щоб заселити Крим російськими; і — це НАША тема, загальна, тому що у нас — одна країна і один шлях, який ми повинні пройти разом.

Повторюю це давно і буду повторювати, скільки зможу. Якщо літературно не доходить, використовую ненормативну лексику. Хоча іноді хочеться вдатися до рукоприкладства. Тому що доходить повільно.

Але я все-таки сподіваюся, що лікнеп коли-небудь закінчиться.»

Згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Згідно з офіційною радянською версією, «виселення» було пов’язане з «масовим дезертирством» 20 тисяч кримських татар на початку Другої світової війни, а також з нібито їхнім «тотальним колабораціонізмом» під час нацистської окупації півострова.

Однак реальна кількість дезертирів серед кримських татар була порівнянна з кількістю перебіжчиків інших національностей. До того ж, колективне покарання було заборонене ст. 50 чинної тоді Гаазької конвенції 1907 р. «Про закони і звичаї сухопутної війни».

На думку багатьох істориків, Радянський Союз готувався до війни з Туреччиною за протоки Босфор і Дарданелли й «зачищав» у 1943-1944 роках Кавказ і Крим як тилові райони від можливо нелояльного населення.

Хронологія

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову Державного Комітету Оборони №5859сс про організацію депортації кримських татар.

Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944 р.

Тих нечисленних, хто повернувся з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х рр.

Депортація здійснювалася силами військ НКВС. На збори давали в середньому до 15 хвилин.

Офіційно всій сім’ї дозволялося брати з собою до 500 кг речей і продуктів, але в реальності все обмежувалося ручною поклажею (а іноді й без неї). Виселенців звозили вантажівками до залізничних станцій, де поміщали в товарні вагони або відразу, або 1-2 дні потому.

Час ешелонів у дорозі – 2-3 тижні. Майно кримських татар, що залишилося на півострові, пізніше описували і здебільшого передавали переселенцям з Росії та України.

Жертви

Згідно з різними офіційними оцінками, у місцях спецпоселень померли від 20 до 25% всіх кримських татар. За неофіційною інформацією (самоперепис кримськотатарського національного руху), ця кількість досягла 46%.

Уцілілі до 1956 року вважалися засланими навічно й не мали права залишати місце проживання під загрозою 20-річної каторги.

1967 року звинувачення в масовому колабораціонізмі з кримських татар зняли, але повернутися на півострів їм не дозволили.

Масова репатріація почалася лише 1989 року.

До 1948 року перейменували приблизно 90% кримськотатарських топонімів.

Через 75 років по радянській депортації кримські татари в анексованому Росією Криму знову відчувають на собі тиск системи — правозахисники називають це «гібридною депортацією».

Російська влада півострова наполягає, що вона насправді переслідує не кримських татар, а «екстремістів» та «терористів», які вже, так сталося, представляють цей народ.

«З 2014 року на території окупованого півострова переслідуються дві основні групи: етнічні українці (або ж українці у політичному плані) та кримські татари», — розповідає голова правління організації «КримSOS» Таміла Ташева.

За її словами, «російська окупаційна влада намагається максимально маргіналізувати кримських татар в очах населення».

«Це робиться через навішування лейблів «терористів» та «екстремістів», а щодо українців діють трохи інші ярлики «диверсантів» і «шпигунів», — каже вона.

Правозахисники кажуть, що особливо цей процес посилився з осені 2017 року, коли почався тиск на кримськотатарських активістів та їхні родини.

Зрештою, у березні 2019 року все це вилилося у масштабні обшуки домівок кримських татар по всьому півострову.

27 березня російська ФСБ відзвітувала про «припинення діяльності структури міжнародної терористичної організації» у Криму.

Мова про «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії як екстремістська, однак вважається цілком легальною в Україні.

Березневі обшуки в Криму завершилися затриманням 20 кримських татар, яких у ФСБ назвали «ватажками та рядовими учасниками» організації.

Згодом майже всіх їх вивезли до Ростовської області.

Арештовані хотіли побудувати «всесвітній халіфат», силою зруйнувати світське суспільство і повалити владу на півострові, для чого конспіративно поширювали свою ідеологію і вербували кримських мусульман, наполягають у ФСБ.

Водночас рідні затриманих кажуть — вони, хоч і є мусульманами, до «Хізб ут-Тахрір» жодного стосунку не мають. А самі обшуки і затримання були досить брутальними.

Водночас «омбудсман Криму» Людмила Лубіна вже кілька років наполягає, що жодних переслідувань за інакомислення в Криму немає, а вся подібна риторика «роздувається» українськими і західними медіа.

«Гібридна депортація»

За офіційними українськими даними, з 2014 року з Криму в Україну виїхало близько 35 тис. людей.

«А неофіційні дані вдвічі більші — ми говоримо про близько 60 тис. людей, які виїхали з півострова. І половина з них — близько 27 тис. — є кримськими татарами», — каже Таміла Ташева.

І хоча вона не вважає, що повторення масової депортації кримських татар зараз справді можливе, утім тенденції загалом схожі.

«Створені умови, за яких кримських татар витискають з півострова: заводять кримінальні та адміністративні справи, викрадають — є мінімум 15 людей, яких до цього часу не знайшли», — пояснює правозахисниця.

«При цьому, російська влада каже — ми не переслідуємо татар, ми переслідуємо терористів, екстремістів, диверсантів і шпигунів», — додає вона.

А Світлана Валько резюмує: «Ті кримські татари, з якими ми говорили, жартують: правителі у Росії помирають, а ми все одно повертаємось у Крим.

У них є сильна віра, що ті, хто зараз залишили Крим, все одно туди повернуться, як це зробили їхні батьки, дідусі й бабусі».

Українська співачка Джамала згадала про трагічний день для кримськотатарського народу.

Виконавиця кримськотатарського походження написала проникливий допис на сторінці в Instagram.

«Неможливо уявити себе в такі моменти, дуже страшно від цього. Здається, багато часу минуло, 1944 рік далеко, але, насправді, ця трагедія ближче, ніж ми думаємо.

І сьогодні бачу сльози на очах наших дітей, жінок, людей похилого віку, чоловіків, яких забирають ні за що. Мені шкода, що люди не роблять висновків. Дуже хочеться, щоб ми всі пам’ятали, знали про цей день», — пише у соцмережі зірка.

У дописі співачка зізналася, що 18 травня вона мріє мати здатність зупиняти час і міняти історію, щоб дати людям можливість не робити таких помилок.

 

Share