Закон про мову без пліток і чуток: хто і де муситиме говорити українською

Рада підтримала законопроект про мову: хто і де муситиме говорити українською.

Верховна Рада вчора, 4 жовтня, у першому читанні схвалила законопроект, який має забезпечити функціонування української мови як державної.

Що це за документ та чи означатиме він тотальну примусову українізацію – розібрались журналісти 24 каналу.

Про який закон ідеться?

Поки що – про законопроект. Його номер – 5670-д, і за задумкою авторів він має забезпечити функціонування української мови як державної.

У висновках головного комітету з питань культури і духовності відзначається, що цей законопроект про мову – доопрацьований членами комітету і містить альтернативні положення трьох інших «мовних» ініціатив, зареєстрованих раніше, а саме – №5556, №5669, №5670. Більшість авторів цих проектів стали співавторами спільного доопрацьованого документу.

Як запевняють громадські організації, текст саме цього законопроекту розроблений громадськістю та експертами, підтриманий міністерствами гуманітарного блоку, вченими радами Київського та Львівського національних університетів, Києво-Могилянської академії, широким колом громадських організацій, культурних діячів, учених.

Що змінює цей закон?

Мовну політику та умови її реалізації.

Хто говоритиме українською?

Всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.

Де говоритимуть українською?

У публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів. На телебаченні, в інтернеті та друкованих ЗМІ. Скрізь.

Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.

Важливо: ідеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально.

ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ.

Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою.

Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою. Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань.

Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Якщо клієнт простить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Що робити нацменшинам та тим, хто не знає української?

Не перейматись та вчитись. Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, іноземцям та особам без громадянства створюють належні умови для вивчення державної мови.

Держава гарантує всім громадянам, які належать до нацменшин та корінних народів, право на навчання мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською. Планується, що для них будуть створювати окремі класи (або групи) із навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу поряд з українською.

Як будуть контролювати дотримання норм документу?

Пропонується штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою. За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність – позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України.

Крім того, якщо документ таки стане законом, в Україні створять Нацкомісію зі стандартів української мови, яка опрацьовуватиме та затверджуватиме стандарти державної мови (правопис, стандарти термінології, підручники та посібники – цим всім займатиметься комісія).

Також з’явиться посада Уповноваженого із захисту української мови, який захищатиме українську мову, усуватиме обмеження у її використанні та буде відстоювати права українців на отримання інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України державною мовою.

За що критикують законопроект?

У висновку Головного науково-експертного управління документ не стільки критикують, скільки звертають увагу на пункти, які потребують доопрацювання. Там, наприклад, зазначається, що у тексті документу варто точніше сформулювати деякі положення щодо вимог до володіння українською мовою. Наприклад, це стосується формулювань: «вільне володіння державною мовою» або «на рівні, достатньому для виконання посадових і професійних обов’язків».

У висновку також звертають увагу, що проектом не передбачено такого дієвого заходу поширення державної мови, як безкоштовні курси вивчення української мови, для осіб, які вже здобули певний освітній рівень, однак не володіють або недостатньо володіють українською мовою.

Хоча їхнє запровадження було би цілком логічним продовженням тез цього ж документу.

 

Share

One Comment

  1. Rosendo Aures

    I simply want to tell you that I am just all new to weblog and certainly liked you’re web site. More than likely I’m likely to bookmark your blog . You definitely come with really good well written articles. Many thanks for sharing your web site.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.