Завтра, 24 лютого, починається Масляна: історія свята, традиції та перестороги. Для кого це свято може бути небезпечним

 

Початок Масляної 2020 припадає на понеділок 24 лютого, а закінчуються святкування 1 березня.

Це стародавнє слов’янське свято, яке присвячене кінцю зими і весняному пробудженню природи.

Історія Масляної

Це дуже давнє свято. У дохристиянську пору святкування Масниці було приурочено до весняного рівнодення, яке удеяких  народів, що використовують сонячний календар, також було початком нового року.

Нинішню назву свято отримало після прийняття християнства на Русі.

Справа в тому, що православна Церква намагалася скасувати всі нагадування про язичництво. Тому з XVI століття на Русі ввели церковне свято Сирна седмиця, або М’ясопуст, яке передує Великому посту.

У цей час потрібно було, поступово відмовляючись від спокус, підготувати свою душу і тіло до покаяння, пробачивши образи і примирившись з рідними і близькими.

Загальновідомо, що в останній тиждень перед постом не можна вживати м’ясо, проте дозволяється їсти рибу і продукти з молока. Тому в народі Сирна седмиця отримала назву Масляна.

До того ж, головний символ свята — млинці з маслом особливо смачні.

Крім млинців головними атрибутами свята є народні забави і опудало Масляної.

Традиції Масниці

За традицією, Масляний тиждень починається з понеділка і закінчується у неділю феєричним спалюванням опудала. Кожен день цього свята унікальний і наповнений глибоким змістом. У кожного з них своя назва і ритуали, які неодмінно потрібно було виконувати.

Головна традиція Масляної – випікання млинців, що символізують сонце. Крім того, печуть оладки, пироги, сирники, пончики і булочки.

До слова, українці — не єдині, хто відзначає свято завершення зими. У чехів, до прикладу, воно називається Менсопуст, у словаків — Фашіанг, у Польщі — Запусти, а у росіян — Маслєніца.

Саме від цієї назви й утворюють форму “Масляна” для українців.

Наші предки це свято ніколи так не називали! Найбільш поширеною назвою була Масниця, та вживати могли також Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень тощо.

Згодом Церква приурочила його до останнього тижня перед початком Великоднього посту. Щоразу це інші дати, але приблизно — кінець лютого — початок березня.

Яка основна українська страва на Масний тиждень?

«Вареники з сиром, щедро политі сметаною чи маслом, – розповідає Леся Горошко-Погорецька, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України. – “Почекайте, вареники, прийде на вас Масниця”, — казали у народі.

Які обряди традиційні для Масниці?

«Найпопулярніший — колодка. Брали невелике дерев’яне поліно, прикрашали його квітами, стрічками. Чіпляли неодруженим молодим людям, переважно парубкам, бувало, що і їхнім батькам.

Це була символічна кара — за те, що не встигли пошлюбитися до початку Великого посту. Відкупитися можна було частуванням — удома чи в корчмі, або ж грішми. Самому відв’язувати колодку не годилось.

До слова, аналоги такого звичаю є і в інших країнах — Словенії, Білорусі, Хорватії.

Старші, уже заміжні жінки, збирались “колодкувати” у корчмі або у когось у хаті.

Одна лягала на піч і удавала, що народжує. “Що з вами, кумо?” — питала сусідка. “Ой, болі мене беруть…”

Так у понеділок “народжувалась” Колодка чи Колодій. У вівторок Колодія “хрестили”, у середу були “похрестини”, в четвер Колодка “помирала”, в п’ятницю її “хоронили”, а в суботу “оплакували”. У неділю, останній день Масного тижня, “волочили Колодку” — були гучні гуляння та танці.

Вважалося, що забави з колодкою, співи та заклики впливали на родючість землі.

Наші предки цього тижня дозволяли собі багато спиртного. “Чому мені горілочки не пити, коли в мене хорошії діти”, — співали по шинках».

У неділю нНарод починав підготовку до Великого посту. Просили вибачення у близьких, поминали померлих. Всю їжу доїдали, а що залишалося — спалювали.

Ретельно мили посуд, а потім йшли в лазню. Завершувало свято урочисте спалення опудала Масляної, а попіл від нього розвіювали над полями, щоб прийдешній рік був врожайним

Що не можна робити на Масляну: поради лікарів

За словами ендокрінолога Олени Мамонтової, млинці — досить калорійне блюдо, яке підвищує навантаження на внутрішні органи, які беруть участь у перетравлюванні і засвоєнні компонентів.

«Якщо у людини є непереносимість глютену, їй доведеться відмовитися від такого варіанту страви. Адже шкоду здоров’ю може бути завдано досить серйозну», — зазначає лікар, передає «Апостроф».

Також фахівець рекомендує утриматися від млинців і тим, у кого є проблеми з шлунково-кишковим трактом (панкреатит, холецистит).

Крім того, лікар не рекомендує їсти млинці й людям з надмірною вагою і при цукровому діабеті через високий вміст вуглеводів.

Але деякі заборони в дні Масляни є і традиційними:

На Масляну-2019 не можна їсти м’ясні продукти, а краще віддати переваги рибним стравам, ікрі, овочам і молочним продуктам. Адже це буде сирний тиждень. А попереду — кілька тижнів суворого посту, так що краще почати готуватися до нього вже зараз.

У масляний тиждень не можна злитися, сваритися з людьми з будь-якого приводу, лихословити.

Пам’ятайте, що після Масниці починається Великий піст, а до цієї події потрібно готуватися морально;

Не можна на Масляну зустрічати гостей в неприбраному будинку;

Немає заборон на Масляну, що стосуються роботи.

Не можна на Масляну порушувати веселих традицій свята. Це не просто поганий тон, а й зневага до давніх звичаїв.

Share